Держава і право Византії, Арабський халіфат, страница 16

У 1906 р. із тред-юніонів і двох робочих організацій (незалежної робочої партії, Соціал-демократичної організації) оформилася лейбористська партія Великобританії, її соціальною базою була дрібна буржуазія і робітники. Представляючи спочатку ліве крило лібералів, вже у 1906 р. лейбористи завоювали в парламенті 29 місць (20).

Реформування державного апарату у XIX - поч. XX ст. здійснювалося як лібералами, так і консерваторами. У 1888 р. була проведена реформа місцевого управління. Середньовічний інститут поміщицького і церковного самоврядування ліквідувався. Тут, як і в містах (з 1835 р.) створювалися виборні ради, що володіють усією повнотою місцевої адміністративної влади. Судові функції на місцях збереглися за світовими суддями. Всі вищі суди країни об'єдналися у Верховний суд, що складається з Вищого суду й Апеляційного суду по цивільних справах.

Для державного ладу Великобританії цього часу характерною була також така тенденція, як піднесення виконавчої влади. Найважливіше правило англійського парламентаризму відповідальність кабінету - загубило своє значення. Даний процес був пов'язаний із введенням у 1887 р. закритих преній. Таким чином, будь-яке, аналізоване у парламенті питання, могло бути поставлене за бажанням депутата на голосування при відсутності заперечень зі сторони спікера. Рішення рахувалося прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість, але не менше 100 депутатів. У результаті роль парламентської дисципліни була зведена на ні, опозиція позбавлялася можливості заперечувати рішення і практично не мала законодавчої ініціативи. Отже кабінет міністрів, який складається з лідерів правлячої партії, ставав дійсним законодавцем, здійснюючи при цьому фактичне керівництво апаратом управління країни.

Остаточно ж парламент уступив головне місце в політичній системі країни кабінету міністрів у результаті Акту про парламент 1911 р. Цей закон практично позбавив палату лордів законодавчого вето. Його сутність полягала в тому:

1. Фінансові закони, прийняті палатою общин і незатверджені палатою лордів без поправок, направлялися для затвердження королю.

2. Інші закони, відхилені палатою лордів, відправлялися на перегляд у палату общин, але у випадку повторного і третього позитивного голосування затверджувалися королем, минаючи палату лордів (21).

Таким чином. На початку XX ст. традиційний англійський парламентаризм пішов у минуле. Великобританія стала державою, у якій «уряд міг бути упевнений у тому, що всякий поданий ним закон, так само як і всяка політика, ним проведена, одержують відтепер підтримку і схвалення» (22).

Зноски та примітки:

1. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. - 4.2. - С. 7-9.

2. Черниловєкий 3. Всеобщая история государства и права. - М., - С. 248.

3. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. - 4.2. - С. 17.

4. Страхов М. Основні закономірності становлення буржуазної держави і права в провідних країнах Європи й у Північній Америці. - К., 1991. - С. 12.

5. Шевченко 0. Історія держави і права зарубіжних країн. - К., 1997. - С. 135.

6. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. - 4. 2. - С. 21.

7. Новая история. Часть первая 1640 - 1870. / Под. ред.. Акад. А. Нарочицкого. - М., 1978. - С.36.

8. Страхов Н. - Указ. Соч. - С. 49.

9. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. - 4.2. - С. 28-32.

10. Новая история. Часть первая 1640 - 1870. / Под ред. Акад. А. Нарочицкого. - М., 1978. - С.38.

11.История политических и правових учений. ХVІ-ХVIII вв. / Под ред. В.Нерсесянца. - М., 1989. - С. 44-52.

12. Черниловский 3. Всеобщая история государства и права. - М., - С. 253.

13. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. - 4.2. - С. 32-33.

14. Там само - С. 35-37.

15. Маклаков В. Конституция Великобритании (вступительная статья) // Конституция зарубежных государств. - Учебное пособие. - М., 1997. - С. 57 -58.

16. Новая история. Часть первая 1640 - 1870. / Под ред. Акад. А.Нарочицкого. - М., 1978. - С.43.

17. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. - 4.2. - С. 40-42.

18. Там само. - С. 42-44.

19. Там само. - С. 45-46.

20. Всеобщая история государства и права. / Под ред. К Батыра. - С. 207.

21. Конституция зарубежных государств. - М., 1997. - С. 75-78.

22. Черниловский 3. Всеобіцая история государства и права. - М., - С. 267.