Автоматизація виробництва деталей "Наконечник", "Кронштейн", "Клапан", страница 9

Р = 180*0,5*25 = 22,5 кН

Зусилля  операції :

P_заг = 1,25× P = 1,25×22,5 = 28,1 кН

По  розрахованому   зусиллю попередньо  вибираємо  однокривошипний  прес простої  дії  моделі  КД2322  номінальним  зусиллям   160 кН.

Таблиця 1.6

Однокривошипний  відкритий двохстоєчний прес простої дії моделі КД2322
Номінальне зусилля, тс	16
Хід повзуна, мм	450
Число ходів за хвилину	90
Розміри столу, мм	1250х1250
Найбільша відстань між плитою та повзуном в нижньому положенні при верхньому положенні регулювання	200

1.4. Розробка технологічного процесу на деталь „Кришка”.

                     1.  Сталь 10 ГОСТ 1050-74

Рис.1.15. Деталь «кришка».            2.  H14, h14, +IT14/2

1.4.1. Аналіз технологічності деталі.

У розглянутій деталі, розміри і форма  відповідають технологічним можливостям операцій листового штампування, у даному випадку — витяжки.

Це випливає з того, що радіус зкруглення вертикальної стінки з дном шайби дорівнює т_д= S = 1 мм, що є, припустимим [1].

 Визначення форми і розмірів заготовки.

Так як висота заготовки невелика то припуск на обрізку не призначаємо.

Діаметр заготівки визначимо по формулі:

D_заг = 1,13 √ d² +4dh [1]

Де h- висота заготівки;

d- діаметр заготівки.

D_{заг =}1,13· √ 18² +4·18∙6 = 31 мм     

Відносна товщина заготовки:

(S/D_заг)100% = (1/31) · 100%= 3,2%> 2,5%-отже витяжку можна робити без прижима  [1].

Коефіцієнт витяжки:

m= D_дет/D_заг = 18/31 = 0,58 > m_доп = 0,46 [1]- отже, деталь можна витягнути за одну операцію.

1.4.2. Розкрій матеріалу.

Приймаємо спосіб розкрою смугового матеріалу - розкрій з відходами . Величина перемичок [1]:

а=b=1,2 мм;

де a — величина перемички по кроці штампування; b - величина бічної перемички.

Тип розкрою-прямий, тому що цей тип застосовується для деталей простої геометричної форми.

Ширина смуги:

              В= D+ 2b+ ∆ш         [1]

де D —діаметр деталі;

b - величина бічної перемички;

∆ш   —допуск на ширину смуги, ∆ш   = 0,6мм [1];

B =31+ 2 ·1,2 + 0,6 = 34мм.

Зобразимо схему розкрою смуги.

Як основний матеріал приймаємо лист сталевий Сталь 10, товщиною 1 мм із розмірами 800 х 2000 мм за ДСТ 931-70.

Рис.1.16.  Схема розкрою смуги.

З одного листа в результаті розкрою виходить n= 23 смуги. З кожної смуги вирубується m = 64 деталей. Усього з листа виходить П = 23· 64 =1472 деталі.

Зобразимо схему розкрою листа.

                   

Рис.1.17.  Схема розкрою листа.

Для визначення економічності такого розкрою необхідно визначити коефіцієнт розкрою :

Кр=(F·np/B·h) ·100%

Де  F= 593,4 мм²- площа поверхні деталі ;

n = 1- кількість рядів розкрою;

В=34 мм - ширина смуги;

h=32,2 мм – крок вирубки.

Для визначення площі розіб’ємо деталь на дві елементарні геометричні форми.

Рис.1.18. Розбивка деталі на частини.

F1= πd² /4= 3.14·18²/4= 254.3 мм²

F2= πdh= 3.14·18·6= 339.1 мм²

F= 254,3+339,1= 593,4 мм²

Кр= (593,4·1/34*32,2) ·100%= 54,2%

Однак коефіцієнт розкрою не дає повної уяви про загальне корисне використання металу. Для цього необхідно визначити коефіцієнт використання металу :

 % де m=1472 – кількість деталей з листа;

f =593,4 мм² –площа поверхні деталі;

А =2000мм –довжина листа;

С =800мм – ширина листа.

Коефіцієнт використання металу :

k=(593,4·1472/2000·800)100%= 54,6%

1.4.3. Зусилля процесу.

Визначимо зусилля необхідне для різки листа на смуги. Відрізка  виконується на гильотинных ножицях

Pг = 0,5S²·s_ср/tgj

Де s_ср = 290 МПа - опір зрізу [1];

S = 1 мм- товщина матеріалу;

j = (2-6° ) -кут нахилу ножа , приймаємо j= 3°

Рг= ( 0,5·1² ·290 )/ tg 3° = 2,77 кН

Враховуючи наявність згину, притуплення ножів розрахункове зусилля збільшуємо на 30% . Остаточно маємо

Рг   = 2,77·1,3 = 3,6 кН

Визначимо зусилля вирубки заготівки зі смуги за формулою:

P_выр =LS σ_cр    [1]

де L - периметр контуру вирубки;