С. Днистрянский, в соответствии с разработанной им конституцией, представлял себе будущее украинского государства как народную республику, власть в которой принадлежит народу и избранным им органам и делится на законодательную, исполнительную и судебную.
Таким образом, всвоей теории общественных связей С. Днистрянский пытался обосновать право народного самоуправления Украины на се этнической территории с учетом традиций украинского народа.
Проблемы создания украинской государственности находились в поле зрения В. Старосолъского (1878—1942). В основном поддерживая теорию общественных связей своего учителя и коллеги С. Днистрянского, он считал необходимым в своей национально-государственной концепции основываться на общностях прежде всего классов, которые являются носителями национального сознания. Только на этой основе можно создать украинскую государственность. Другие пути ее создания, по мнению ученого, непригодны. Он видел три основных пути строительства государства: на основе экономических интересов, то есть при необходимости экономического отделения от метрополии (США)," на основе политических интересов, что предусматривает захват политической власти группой или партией (СССР)- на основе национальной общности (чехи в начале XX в.). Последний путь. единственно приемлемый, по мнению ученого, для создания государственности в Украине.
В процессе создания государства необходимо прежде, всего, считал В. Старосольский, определить его этнические границы, хотя он не исключал возможности построения многонационального государства с согласия всех наций на основе общих интересов.Он полагал, что решение национального вопроса в Украине возможно при условии национализации государства и огосударствления нации.
Обобщая политические концепции национально-государственного направления, можно сделать вывод о том, что ученые, представлявшие это направление, тесно связывали разрешение социально-экономических и политических проблем в Украине с перспективой образования независимого государства.
Анализ развития социально-политической мысли в Украине свидетельствует о том, что представители различных направлений и позиций внесли значительный вклад в разработку украинской и мировой политической науки.
18. Його витоки беруть початок з періоду гетьманщини. Головний зміст – збереження традиційних форм державного управліня. Представники: Липинський, Томашівський, Кучабський. Головне у дослідженнях: дослідж. укр. державність з т.зору міжнар. традицій і обгрунт. думку про те, що в У. повинно існувати монархічне правління. Липинський – споч. висловлював ідею дуалістичної монархії, а потім – парламентської монархії на зразок Англ. Уособленням держави повинен бути гетьман, який є суверенним і не має правових обмежень. Повинен існувати законодавчий орган – класократичне представництво складене з представників провідних сусп. верств. Виконавчий орган гетьманська управа, предст. якої визначаються гетьманом за узгодженням з Радою присяжних. Томашівський – не проводить чіткого розмежування між монархією і республікою, і не ототожнює демократію лише з республікою. Розробляє модель клерикальної монархії (верховенство духовенства). Витоки укр. державност і- Галицько-Волинське князівство. Майбутня укр. держ.повинна будуватись на монархічному правлінні, автономії зах.-укр. земель, власному закон-ві, армії і освіті, спиратися на історичні традиції. Кучабський – в осн. політ. поглядів – історія укр. державності періоду нац.-визвольної боротьби 20-хрр. 20ст. Протиставляє монархію і демократію: укр. народ не готовий до демократії. Розробляє ідею мілітаристської монархії. Провідна верства – військові. Для вирішення проблеми створення укр. держ. необх. формування єдиного психологічного складу нації. Розробляє програму укр консерватизму, що включ. зосередження зусиль на підвищенні освіти і вихованні молодого покоління, відродж. Духу аристократії і патриотизму, повернення до укр. традицій і цінностей, залучення до управл. державою людей військового складу.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.