Становище крайньо-правих в політичній системі буває неоднаковим. В ряді випадків держава легалізує їх організаційні структури, іноді вони функціонують в ситуації так званої “ліцензованої нелегальності”, тобто не отримують офіційної згоди держави, але фактично державні органи підтримують ці організації. Якщо ж держава зовсім не схвалює їх діяльність, ці організації знаходяться на нелегальному становищі.
До правоекстремістських ідеологій належать фашизм і неофашизм, нацизм і неонацизм, шовінізм, апартеїд.
Лівий екстремізм.
Головними рисами лівого екстремізму як доктрини і політичної практики є:
1) наділення особистості, що обіймає найважливіші посади в державі статусом харизматичного вождя, у зв’язку із чим вважається, що йому все дозволено, оскільки він все знає і вміє, ніколи не помиляється;
2) негативне відношення до представницьких органів влади, внаслідок чого вони ставляться у повну залежність від партійної та державної адміністрації;
3) обмеження прав громадян, беззаконне застосування насильства в ім’я ідеологічної необхідності;
4) постановка надрадикальної і надреволюційної мети, яка впроваджується в життя всупереч волі суспільства і за рахунок позбавлення його прав, свобод, багатьох благ.
В якості найважливішої із вказаних рис виділяється перша, бо саме від волі вождя залежать риси системи, що формується.
28. Однією із найбільш впливових форм політичної свідомості, що значною мірою впливає на зміст владних відносин є політична ідеологія. Ідеології впливає на всі сторони суспільного життя.
Політичну ідеологію найчастіше визначають як систематизовану сукупність уявлень і понять, з допомогою яких суб’єкти усвідомлюють свої інтереси і політичні позиції, що виступають як мотиви політичної діяльності.
Політична ідеологія є специфічною формою суспільної свідомості, зміст якої залежить від інтересів соціальної групи і її дій, спрямованих на реалізацію цих інтересів. Вона включає уявлення про існуючу політичну дійсність, її оцінки та позиції щодо змін у суспільстві, необхідних з точки зору тієї чи іншої соціальної групи, інтереси якої захищає дана ідеологія.
Головними властивостями ідеології є нормативність і претензії на тотальну значимість.
Існуванням багатьох ідеологій в сучасному світі визначається необхідність їх класифікації. Найбільш загальними критеріями є передбачувана модель майбутнього суспільства та ставлення до прогресу і технології його здійснення, згідно з якими виділяються праві ідеології, що пов‘язують ідею прогресу із суспільством, основним на ідеалах вільної конкуренції та ліві, які вбачають прогрес в постійному перетворенні суспільства в напрямку досягнення рівності і соціальної справедливості. І ліві і праві ідеології є внутрішньою неоднорідними, включають цілий спектр політичних ідеологій. . Більш повному осмисленню ролі ідеології в політичному житті сприяє аналіз основних ідеологічних течій в сучасному світі. Перш за все це лібералізм, що проголошує свободу особистості та обмеження сфер діяльності держави та неолібералізм, який відстоюючи абсолютну цінність приватної власності, прав і свобод громадян, не заперечує необхідність участі держави в економічній діяльності та соціальних програмах; консерватизм, орієнтований на збереження ціннісних устоїв і традиційних форм державного та суспільного життя і неоконсерватизм, який поєднує ідеї класичного консерватизму і лібералізму; соціал-демократизм, що ставить за мету досягнення демократичного соціалізму шляхом поступових реформ. Детального аналізу заслуговують і комуністична ідеологія, яка залишається привабливою для багатьох наших співвітчизників, незважаючи на її історичну роль, анархізм, як заперечення держави взагалі та технократизм, що стає зараз досить впливовим вченням. В останнє десятиліття розповсюдження набувають етнополітичні, екологополітичні, релігійно політичні та екстремістські ідеології. Більшість названих ідеологій представлені і в Україні.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.