Найкращими формами правління Платон вважав царський лад (монархію) і аристократію, а інші – тимократію, олігархію, демократію і тиранію – відхиленнями від ідеальної держави. Аристократія – влада кращих, що правлять за схваленням народу, може вироджуватись у тимократію. У результаті скупчення багатства у незначної кількості приватних осіб виникає олігархія – нова форма правління, заснована на майновому цензі. Оскільки владу захоплюють багаті, а бідняки позбавлені участі в управлінні, така держава постійно воюватиме сама із собою внаслідок ворожнечі багатих і бідних. Із олігархії логічно випливає демократія – влада народу, що встановлюється в результаті перемоги бідняків. Тут, на думку Платона, панує надмірна свобода, свавілля і беззаконня, що переходить у свою протилежність – надмірне рабство. Так встановлюється найгірший тип держави, що тримається на насильстві і віроломності – тиранія.
В якості головної причини зміни форм держави Платон виділяє падіння людської моральності. Щоб запобігти цьому, необхідно повернутись до правління мудрих. Головним гарантом збереження державності є закон, що володарює над всіма, в тому числі і над правителями. Якщо ж він сам знаходиться під чиєюсь владою, такій державі, на думку Платона, загрожує близька загибель.
5.Політологи називають античну цивілізацію колискою західної демократії, саме тут сформувались перші реалістичні концепції влади, уявлення про демократію і принципи демократичного правління, які і були реалізовані в давньогрецьких полісах. Полісна організація суспільно-політичного життя, яка спиралась на політичний і економічний суверенітет, сприяла розвитку першого праобразу громадянського суспільства. Афінська демократія дала перший яскравий приклад мирного реформування суспільства, виходу із стану глибокої соціальної кризи, продемонструвала, наскільки важливою є роль особистості в політичному процесі. Риси полісного устрою:
-Боги сприймались стародавніми греками як собі подібні, від людей вони відрізняються тільки безсмертям. Не сформувався образ суворого, караючого Бога, влада розглядається як абсолютно земне реалістичне явище.
-існувала постійна боротьба за владу між представниками різних верств населення, між різними прошарками, що сформували основу демократії. Відповідно встановлювалась і форма правління – аристократична чи демократична.
-Існував інститут громадянства. Громадянами могли бути вільні жителі поліса.
-Громадяни мали право приватної власності, і на землю.
- обов’язком громадян була участь у політичному житті держави і суспільства, які не розмежовувались.
-В умовах поліса існувало пряме народовладдя.
-Функціонували самостійні і незалежні виборні органи – законодавчі ради і виконавчі магістратури.
Історично першою формою демократичної держави стала Афінська республіка, на прикладі якої можемо визначити найважливіші риси античної демократії:
-Невеликі розміри держави, незначна кількість населення
-У політичному житті брали участь лише повноправні громадяни, більшість населення із демократії виключалась, тобто демократія мала соціально обмежений характер.
-Пряма участь громадян у вирішенні державних справ.
-Поняття індивідуальних прав і свобод було відсутнє. Громадяни ідентифікували себе із полісом і відчували себе вільними в якості частини єдиного цілого, існувала колективна свобода.
-Були відсутніми суспільно-політичні організації.
-Розвиток демократії носив конфліктний характер.
-Опорою демократії був середній клас.
-Панували ідеї виборності і підконтрольності правителів, добровільного підкорення єдиному закону.
-Владні повноваження повинні бути пропорційними внеску кожного на користь суспільства.
-Існувала тенденція до розподілу влад між різними групами.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.