6.Стародавнього Китай. найвпливовіше -конфуціанство. Основою соціального порядку є культ старших - батька, чиновника чи імператора та культ сім’ї, яка вважалась серцевиною суспільства. Розробляється патерналістська концепція держави. Держава – це “велика сім’я”, імператор – її батько. Його помічниками в справах управління є чиновники. Підданим відводиться роль молодших дітей у сім’ї – виконувати розпорядження старших. Чітке соціальне розмежування, Влада належить правителям, які повинні бути рішучими і безкомпромісними у вирішенні принципових питань, піклуватись про благо людей, відстоювати своє право на управління постійною турботою про підданих і безперервним самоудосконаленням, впливати на людей з допомогою авторитету, виховувати їх, а не карати.Даосизм. В основі- поняття “Дао”- загальний Закон і Абсолют, що всюди панує і всьому дає початок. Підтримування суспільного порядку - за умови розумного правління спадкоємної знаті, яка, дотримуєтьчя Дао. Управлінський розум - невтручання в справи підлеглих і ненав’язування їм своїх поглядів.Моїзм. Влада найкраще організована в сильній державі, на чолі якої - могутній правитель. Суспільний порядок слід підтримувати з допомогою жорстких покарань за різнодумство і непослух та заохочення абсолютної покірності.Легізм. Ідея сильного правителя, що повинен сконцентрувати всю владу в своїх руках. Державна влада повністю повинна контролювати життя і діяльність громадян. Чиновників слід позбавити будь-яких владних повноважень. Чиновницькі пости повинні продаватись, що забезпечить представництво лише заможних верств населення.
Формування політичних доктрин відбувалось на релігійно-міфологічній основі. Державна влада, порядок і суспільні відносини розглядались як дані від Бога, а правителі - намісники Бога на землі. У ряді країн зароджуються жорсткоцентралізовані деспотичні режими-“Східні деспотії”. Для них властиві монополізація
і централізація влади, її персоніфікація в особі монарха-деспота, якого вважали боголюдиною, підпорядкування релігійним нормам усього суспільного життя, наявність досконалих систем психологічного і фізичного терору. Стародавній Єгипет ілюструє головні риси деспотичних режимів:1)Чітка ієрархія.2)Легітимність влади фараона базувалась на вірі в його божественне походження і сакральні властивості. 3)Влада правителя базувалась на забезпеченні покірливості, страху і примусі.4)Держава була жорстко централізованою.5)У особі фараона були сконцентровані повноваження законодавця і вищого судді.Політичні доктрини країн Стародавнього Сходу обгрунтовували концепцію деспотично-бюрократичної держави, влада в якій трималась на системі покарань і тотальному підпорядкуванні державі всіх сфер суспільного життя. Були відсутні будь-які уявлення про права громадян, гарантії цих прав, а закон сприймався лише як покарання за непослух. В ХХ столітті маємо приклади існування подібних механізмів управління. Визнання пріоритету класових, національних чи релігійних цінностей, високий рівень концентрації влади в руках правлячої партії чи групи осіб, постійний контроль із боку влади за всіма проявами суспільного та індивідуального життя - спільні риси(режим при СРСР).
7. Для К.Маркса головною є ідея держави як диктатури того чи іншого класу.Пролетаріат повинен виконати головну місію-ліквідувати експлуатацію, здійснити революцію, остаточно ліквідувати класи. До того ж теорія Маркса переконувала ніби то соціалізм несе смерть бюрократії,а пролетаріат коли прийде до влади зможе знищити бюрократію. Але насправді це твердження зазнало краху
Макс Вебер виділяє і характеризує 3 найважливіші типи легітимної влади:1)традиційна влада,що передається у спадщину і базується на впливові значних інструментів влади;2)харизматична – пов’язана з видатними якостями однієї особи чи вузького ряду людей;3)правова(раціональна)-основана на конституції і зведеннях законів.Особливий наголос робиться на раціональній владі.Оскільки сучасне суспільство розвивається у напрямку неухильної раціоналізації усіх його сфер(економіки,права тощо), то роль і значення бюрократії у такому суспільстві відповідно зростатимуть. Вебер розрізняв два види бюрократії:1)патрімональну(притаманна традиційним суспільствам,характерною особливістю є ірраціональність,непередбачуваність дій);2)сучасна(властиво капіталістичному суспільству,головною рисою є послідовна раціонаональність). Вебер передбачував загальну бюрократизацію суспільства, вказуючи на необхідність спеціалізованого навчання з допомогою кваліфікованих кадрів. Звідси бачимо протилежність ідеям Маркса.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.