Слід зазначити, що природно-кліматичний фактор насправді мав величезний вплив на показник врожайності. Про це побічно свідчить тісний зв’язок між показниками врожайності по різних зернових культурах (табл. 107), та у різних територіях губернії (табл. 108). Інакше кажучи, якщо вже у певному році „не вродило”, то „не вродило” все й в усіх. Звичайно, така ситуація, коли найважливіша виробнича галузь селянського господарства – землеробство – по-суті ставало заручником природи, дуже негативно позначалась на його розвитку. Різкі коливання врожаїв особливо негативно відбивались на ведені дрібного селянського господарства, яке не мало запасного капіталу на випадок неврожаю. Таке господарство, як зазначав О. Кауфман, при першому, а тим більше повторному неврожаї якщо не повністю розорювалось, то значно скорочувало свої розміри [174, с. 261]. У таких випадках селяни змушені були звертатись за допомогою до урядових установ, або земств з проханням надати позику [98, оп. 1, т. 1, спр. 16, 23, 33, 44].
Розглядаючи питання про врожайність, слід звернути увагу на те, що на приватних землях вона була вищою, ніж на надільних. В 1883-1915 рр. середня врожайність зернових на надільних землях становила 40,2 пуд/дес., на землях приватних власників 53,3 пуд/дес. (графік 109). Отже, показник врожайності на селянських землях був на 25 % менше від показника на приватновласницьких землях. Але річні коливання врожаїв на приватних землях були навіть вищими, ніж на надільних: коефіцієнт варіації 34,0 % та 31,0 % відповідно. Це означає, що на землях приватних власників, так само, як і на надільних, панував екстенсивний тип виробництва.
Ряд дослідників зазначали, що в дійсності відставання надільного селянського господарства від приватновласницького повинно було бути ще більшим, оскільки в публікаціях ЦСК по врожайності, як і по посівах, відомості давались по ознаці землеволодіння (із розподілом по „надільних” та „приватновласницьких” землях). Але, як вже було з’ясовано, значна частина приватних земель знаходилась у фактичному користуванні селян, формально знаходячись у володінні приватних власників. Очевидно, що орендовані землі оброблялись погано й удобрювались лише у виняткових випадках. Дрібний орендар, не маючи можливості орендувати землю на довші строки, орендував її переважно на один рік, і тому прагнув узяти від землі все, що було в його силах, зовсім не дбаючи про підвищення родючості. В більшості випадків врожаї на орендованих землях були ще нижчими, чим навіть на надільних. Тому включення орендних земель у склад приватновласницьких при обчисленні врожайності давало дещо занижені цифри висоти врожаїв в останніх.
Слід зазначити, що вища врожайність в поміщицьких господарствах відносно селянських зовсім не свідчить про взагалі нормальну їх, врожайність. Якщо порівняти загальну врожайність зернових культур у Харківській губернії з врожайністю в деяких розвинених країнах, то вона була значно нижчою. Так, якщо показник врожайності чотирьох зернових культур (пшениці, жита, ячменю та вівсу) станом на 1913 р. по Харківській губернії прийняти за 100 %, то у Німеччині він становив 204,4 %, Великій Британії – 186,2 %, Канаді – 144,5 %, Австро-Угорщини – 138,8 %, Франції – 126,6 %, США – 102,9 % (табл. 110). Нижчим був тільки показник врожайності по всій Європейській Росії. До того ж зазначимо, що 1913 р. був для Харківської губернії одним із найбільш врожайних. Якщо порівнювати врожайність не за один рік, а за більш тривалий період, відставання Харківської губернії виявиться ще більше.
Наступний етап – встановлення валової продукції рільництва – третього компоненту, що характеризує стан землеробського виробництва.
До 1883 р. єдиним джерелом про збори продукції рільництва були звіти губернаторів. За деякі роки ці дані опубліковані [285, с. 20-23; 56, с. 78-79; 407, с. 168-181 та ін.]. Починаючи з 1883 р. ЦСК визначав дані про збори продукції рільництва на основі даних про посівні площі та врожайність (збори=посіви*врожайність) окремо на селянських надільних та приватновласницьких землях.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.