Гідрогеохімія (геохімія підземних вод): Навчальний посібник, страница 53

У деяких державах промислові води – основна сировина для видобутку не лише хлориду натрію, калію, радону, брому та йоду але й таких елементів як літій, рубідій, цезій, стронцій, бор. Існує можливість вилучення з них важких металів, урану та інших компонентів.

На території колишнього Радянського Союзу 29 % йоду видобувалося із скидних нафтових вод специфічного складу. Близько 70 % брому вилучалося з підземних вод, а 30 % - з озерної рапи і відходів калійного виробництва. В Україні бром і йод вилучають з морської води (м. Саки, Крим). У США продуктивність бромних заводів сягає 138 тис. т на рік. В Італії ще до Другої світової війни щорічно отримували з парогідротерм 7500 т борної кислоти і 4500 т бури. За опублікованими даними у США з водних розчинів видобувається вольфрам, уран і літій. У ФРН – рубідій та цезій. У Франції – літій. І таких прикладів стає все більше. Деякі уявлення про закордонні родовища промислових вод дає таблиця 4.3.

Таблиця 4.3.

Приклади деяких закордонних родовищ промислових вод.

Вивчення хімічного складу підземних і шахтних вод, а також промстоків низки підприємств Донецької області вказує на реальну можливість використання їх як гідромінеральної сировини. Найперспективнішими в цьому плані є Південно-Донбаський, Червоноармійський та Центральний геолого-економічні райони. Тут у підземних та шахтних водах встановлено промислові або наближені до них концентрації низки цінних компонентів, серед яких Li, Ba, Br, Ge.

4.4. Екологічна гідрогеохімія

Взаємодія людини з природою – історично довготривалий і протиречивий процес. Покращуючи умови свого існування, людина руйнує природні об’єкти, перетворює ландшафти, погіршує стан ґрунтів, води і повітря. В результаті у природі відбуваються незворотні біологічні зміни, що призводять не лише до зникнення десятків і сотень видів рослин та тварин але і до збільшення захворюваємості та смертності серед людей. У цих умовах проблема збереження відносно сприятливого середовища для існування людини стає життєво необхідною.

Найважливішими складовими довкілля є літосфера, гідросфера, атмосфера та біосфера. Тут, у відповідності до вчення академіка В.І. Вернадського, відбувається інтенсивне формування нової, пов’язаної зі свідомою діяльністю людини, оболонки Землі – ноосфери, у якій людина за ступенем дії стала найпотужнішою геологічною силою. Причому найбільш потерпають від цієї дії підземні води верхніх водоносних горизонтів і комплексів, хімічний склад яких постійно змінюється під дією антропогенного впливу.

В умовах, що склалися, основною проблемою природокористування є збалансованість протилежних напрямків діяльності людини – корисної та шкідливої. Розвиток такої концепції дозволив сформулювати поняття про охорону геологічного середовища, зміст якого у раціональному природокористуванні, що передбачає мінімально можливий негативний вплив на природу.

Гідрогеохімічні дослідження в області охорони природних вод проводяться у чотирьох основних напрямках:

1)  у зв’язку з охороною підземних вод від забруднення;