Гідрогеохімія (геохімія підземних вод): Навчальний посібник, страница 51

У полі, безпосередньо біля водопункту проводиться польовий аналіз, який, зокрема включає визначення експрес-методами лише вміст особливо нестійких компонентів (окисного та закисного заліза, вільного двоокису вуглецю, кисню, сірководню, метану, азоту та деяких інших) і значення рН, Eh і мінералізації.

На всіх етапах гідрогеохімічних досліджень у стаціонарній лабораторії необхідно визначати загальний хімічний склад води, величину її мінералізації і якомога ширший комплекс мікроелементів.

Переважна кількість мікроелементів у підземних водах визначається у сухих залишках проб. Аналіз останніх виконується високочутливими спектральними методами (табл. 4.2.).

Таблиця 4.2.

Межі виявлення мікроелементів у сухих залишках природних вод

п/п

Елемент

Межі виявлення,

%

п/п

Елемент

Межі виявлення,

%

1.

Cu

1·10-4

18.

Ce

3·10-3

2.

Pb

1·10-4

19.

Y

1·10-3

3.

Co

4·10-4

20.

Yb

1·10-4

4.

Ni

1·10-4

21.

Ag

2·10-6

5.

Zn

1·10-3

22.

W

3·10-4

6.

Mo

5·10-5

23.

Bi

1·10-4

7.

Cr

1·10-4

24.

Ge

1·10-4

8.

V

1·10-4

25.

Sc

5·10-4

9.

Ti

3·10-4

26.

Sr

3·10-2

10.

Sn

1·10-4

27.

Sb

3·10-3

11.

As

5·10-3

28.

Ga

1·10-4

12.

Mn

1·10-4

29.

Cd

3·10-4

13.

Ba

1·10-2

30.

P

1·10-2

14.

Be

1·10-4

31.

Li

1·10-4

15.

Nb

1·10-3

32.

Rb

1·10-5

16.

Zn

3·10-4

33.

Cs

1·10-5

17.

La

1·10-3

34.

Hg

1·10-7

Вміст деяких мікроелементів, що не визначаються спектральним аналізом сухих залишків – Br, F, J, B, а також As, Zn, P – що мають невисокі межі виявлення, рекомендується аналізувати за допомогою хіміко-аналітичних методів аналізу.

Об’єктивна інтерпретація гідрогеохімічних досліджень забезпечується лише при комплексному підході до їхньої оцінки. Рекомендується зіставлення отриманих результатів з тектонічними, гідрогеологічними, металогенічними, геохімічними, геофізичними, літолого-петрографічними, геоморфологічними та іншими особливостями території досліджень. Такий підхід дозволяє більш впевнено виділяти гідрогеохімічні аномалії, ореоли розсіювання і, врешті-решт, пошукові об’єкти. Інтерпретація результатів гідрогеохімічних досліджень включає:

1) обчислення гідрогеохімічних параметрів підземних вод;

2) виділення гідрогеохімічних аномалій і з’ясування їхньої природи;

3) виокремлення перспективних на пошуки ділянок;

4) оконтурювання рудних тіл та інших заляжів корисних копалин.

Для з’ясування умов формування хімічного складу підземних вод і виділення гідрогеохімічних аномалій, необхідним є обчислення значень фонових та аномальних концентрацій хімічних елементів, а також величин мінералізації, рН та температури вод. Дуже важливим є встановлення закону розподілу мікроелементів і визначення кореляційних співвідношень. Всі розрахунки робляться методами математичної статистики на ПК. Результати аналізів для цієї операції відбираються рівномірно, по усій площі досліджень. У вибірки, перш за все, рекомендується залучати аналізи тих проб, в яких визначався найповніший комплекс мікроелементів. При цьому з’ясування характеру розподілу ознак, що було виявлено визначалися різними методами (хімічними, спектральними і т. ін.) рекомендується проводити окремо. Інакше це може призвести до серйозних помилок при інтерпретації результатів.