У полі, безпосередньо біля водопункту проводиться польовий аналіз, який, зокрема включає визначення експрес-методами лише вміст особливо нестійких компонентів (окисного та закисного заліза, вільного двоокису вуглецю, кисню, сірководню, метану, азоту та деяких інших) і значення рН, Eh і мінералізації.
На всіх етапах гідрогеохімічних досліджень у стаціонарній лабораторії необхідно визначати загальний хімічний склад води, величину її мінералізації і якомога ширший комплекс мікроелементів.
Переважна кількість мікроелементів у підземних водах визначається у сухих залишках проб. Аналіз останніх виконується високочутливими спектральними методами (табл. 4.2.).
Таблиця 4.2.
Межі виявлення мікроелементів у сухих залишках природних вод
№ п/п |
Елемент |
Межі виявлення, % |
№ п/п |
Елемент |
Межі виявлення, % |
1. |
Cu |
1·10-4 |
18. |
Ce |
3·10-3 |
2. |
Pb |
1·10-4 |
19. |
Y |
1·10-3 |
3. |
Co |
4·10-4 |
20. |
Yb |
1·10-4 |
4. |
Ni |
1·10-4 |
21. |
Ag |
2·10-6 |
5. |
Zn |
1·10-3 |
22. |
W |
3·10-4 |
6. |
Mo |
5·10-5 |
23. |
Bi |
1·10-4 |
7. |
Cr |
1·10-4 |
24. |
Ge |
1·10-4 |
8. |
V |
1·10-4 |
25. |
Sc |
5·10-4 |
9. |
Ti |
3·10-4 |
26. |
Sr |
3·10-2 |
10. |
Sn |
1·10-4 |
27. |
Sb |
3·10-3 |
11. |
As |
5·10-3 |
28. |
Ga |
1·10-4 |
12. |
Mn |
1·10-4 |
29. |
Cd |
3·10-4 |
13. |
Ba |
1·10-2 |
30. |
P |
1·10-2 |
14. |
Be |
1·10-4 |
31. |
Li |
1·10-4 |
15. |
Nb |
1·10-3 |
32. |
Rb |
1·10-5 |
16. |
Zn |
3·10-4 |
33. |
Cs |
1·10-5 |
17. |
La |
1·10-3 |
34. |
Hg |
1·10-7 |
Вміст деяких мікроелементів, що не визначаються спектральним аналізом сухих залишків – Br, F, J, B, а також As, Zn, P – що мають невисокі межі виявлення, рекомендується аналізувати за допомогою хіміко-аналітичних методів аналізу.
Об’єктивна інтерпретація гідрогеохімічних досліджень забезпечується лише при комплексному підході до їхньої оцінки. Рекомендується зіставлення отриманих результатів з тектонічними, гідрогеологічними, металогенічними, геохімічними, геофізичними, літолого-петрографічними, геоморфологічними та іншими особливостями території досліджень. Такий підхід дозволяє більш впевнено виділяти гідрогеохімічні аномалії, ореоли розсіювання і, врешті-решт, пошукові об’єкти. Інтерпретація результатів гідрогеохімічних досліджень включає:
1) обчислення гідрогеохімічних параметрів підземних вод;
2) виділення гідрогеохімічних аномалій і з’ясування їхньої природи;
3) виокремлення перспективних на пошуки ділянок;
4) оконтурювання рудних тіл та інших заляжів корисних копалин.
Для з’ясування умов формування хімічного складу підземних вод і виділення гідрогеохімічних аномалій, необхідним є обчислення значень фонових та аномальних концентрацій хімічних елементів, а також величин мінералізації, рН та температури вод. Дуже важливим є встановлення закону розподілу мікроелементів і визначення кореляційних співвідношень. Всі розрахунки робляться методами математичної статистики на ПК. Результати аналізів для цієї операції відбираються рівномірно, по усій площі досліджень. У вибірки, перш за все, рекомендується залучати аналізи тих проб, в яких визначався найповніший комплекс мікроелементів. При цьому з’ясування характеру розподілу ознак, що було виявлено визначалися різними методами (хімічними, спектральними і т. ін.) рекомендується проводити окремо. Інакше це може призвести до серйозних помилок при інтерпретації результатів.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.