Серед елементів, що мають у гідросфері найвищі концентрації, переважають або літофільні з 8-електронною будовою атомної оболонки (натрій, магній, хлор, калій, кальцій, стронцій, барій), або халькофільні з 8- та 18- електронною її будовою (сірка, бром, йод, ртуть, германій). В той же час, елементи з типом електронної оболонки, що добудовуються, а також інертні гази характеризуються найнижчими концентраціями.
В умовах тропічних і субтропічних областей формуються дуже прісні, з мінералізацією 0,2-0,4 г/дм3, гідрокарбонатні натрієво-магнієво-кальцієві води. Важливою їхньою особливістю є найбільша для підземних вод кислотність, найвищі серед вод вилуження вмісти кремнезему, відносно високі – калію, та самі низькі – вільної вуглекислоти при відносно низьких концентраціях Сорг.
В областях гірських масивів формуються прісні гідрокарбонатні магнієво-кальцієві води з мінералізацією 0,1-0,2 г/дм3 та характерною для них підвищеною лужністю, яка обумовлена недостатнім нейтралізуючим впливом органічних речовин. Підземні води гірських областей, на відміну від інших, вміщують найменші кількості розчиненої та мінералізованої органічної речовини. Зростання загальної мінералізації підземних вод в таких умовах обумовлюється активнішим накопиченням у розчині гідрокарбонатів та сульфатів кальцію.
Підземні води зони помірного клімату є наймінералізованішими. Вони розвинуті в межах платформ, на щитах і древніх складчастих спорудах. Відносно невеликий водообмін призводить до формування у цих умовах переважно нейтральних гідрокарбонатних натрієво-кальцієвих вод із загальною мінералізацією 0,3-0,5 г/дм3. Зростання концентрації солей відбувається за рахунок гідрокарбонатів усіх основних катіонів, тобто складається із сум продуктів мінералізації органічної речовини (СО2) та продуктів руйнування гірських порід (катіони).
Середній склад підземних вод вилуження може бути представлений у вигляді:
тобто, ці води є помірно прісними, слабкокислими, гідрокарбонатними магнієво-кальцієвими.
На відміну від вод вилуження ґрунтові води континентального засолення є солонкуватими, слабколужними, гідрокарбонатно-хлоридно-сульфатними магнієво-кальцієво-натрієвими:
Середній хімічний склад
підземних вод зони гіпергенезу, розраховано, виходячи зі співвідношень між
розповсюдженням вод вилуження і від континентального засолення як 4:1:
2.2. Аналіз підземних вод
Ефективність гідрогеохімічних досліджень великою мірою залежить від методів аналізу води. Оскільки підземні води – складні багатокомпонентні розчини, достовірність результатів аналізу змінюється в залежності від їхнього хімічного складу, концентрацій та стану окремих елементів і сполук. Внаслідок невірного застосування того або іншого аналізу можна отримати зовсім невідповідні данні і зробити невірні висновки. Щоб уникнути цього, слід знати різні методи аналізу, їхні можливості та недоліки.
Серед багатьох методів треба вміти вибрати такі, які у кожному певному випадку дозволять отримати найбільш об’єктивну інформацію про хімічний склад вод. Причому така інформація повинна відповідати даному виду і стадії досліджень.
Сучасний стан хімічного аналізу підземних вод характеризується наступними тенденціями: 1) збільшенням кількості мікроелементів, що визначаються; 2) підвищенням чутливості визначення елементів; 3) створенням та удосконаленням експресивних і високочутливих інструментальних методів визначення мікроелементів (спектральні, радіоактиваційні, полярографічні, іоноселективні і т. ін.).
Основною складністю застосування багатьох методів аналізу хімічних елементів є різноманітність їхніх форм у підземних водах. Тому дуже часто існує протиріччя між природними станами елементів (форми міграції) і тими їхніми станами, які лежать в основі методів аналізу (форми визначення).
Методи аналізу підземних вод
Для аналізу підземних вод найчастіше застосовуються фізико-хімічні (колориметричні, кінетичні, люмінесцентні, електрохімічні) та фізичні (спектральні, радіоактиваційні, рентгеноспектральні) методи.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.