В оптиметрах використовується принцип автокопміляції й оптичного важіля.
Із оптичних приладів найбільше поширення дістали довжиноміри, інструментальні та універсальні мікроскопи.
Оптичні довжиноміри - використовують для абсолютних і відносних вимірювань зовнішніх розмірів точно виготовлених деталей.
Залежно від виду стійки довжиноміри підрозділяються на:
- вертикальні;
- горизонтальні.
Ціна поділки шкали - 1 мкм, почали освоювати довжиноміри 0.1 мкм.
Вимірювальна сили - різниця мас пінолі і противаги
(регулюється шайбами).
Відліковий мікроскоп із спіральним ноніусом складається із 2 скляних пластинок: нерухомої, яка має 10 штрихів з ціною поділки 0.1 мм; на рухомій шкалі нанесено 2 спіралі Архімеда.
Відстань між витками = 0.1 мм., а також колова шкала розділена на 100 поділок.
Один оберт пластини дає поступальне переміщення спіралі 0.1 мм. Таким чином, одній поділці шкали відповідає відлік 0,1/100 = 0,001 мм. Колову шкалу обертають до тих пір, доки штрихи подвоєної спіралі не розташуються відносно міліметрової поділки. Широке розповсюдження дістали довжиноміри з цифровим відліком, на табло якого безпосередньо висвічується результат.
Призначені для абсолютних вимірювань безконтактним методом кутів і довжин різних деталей складної форми в прямокутних і полярних координатах.
Випускають двох типів: ММІ - малий мікроскоп інструментальний; ВМІ – великий мікроскоп інструментальний.
Випускають також універсальні мікроскопи, в яких замість мікрометричних вимірювачів використані міліметрові шкали з спіральними мікроскопами, але принцип однаковий - візирування точок деталей, які переміщуються по взаємо перпендикулярних напрямках і вимірювання цих переміщень за допомогою відлікових пристроїв.
На масивній чавунній основі у двох взаємо перпендикулярних напрямках на кульових напрямних переміщується вимірювальний стіл. Стіл переміщується двома мікрометричними гвинтами з ціною поділки 0,005 мм, з межами вимірювання о - 25 мм. Межі вимірювання можна значно розширити встановленням кінцевих мір довжини між мікро гвинтом і вимірювальним упором на столі мікроскопа.
Поширення дістали бінокулярні мікроскопи з цифровим відліком.
Проектори - для контролю і вимірювання деталей спроектованих на екран, працюють у похідному і відбитому світлі.
Лекція 26
З’єднання з натягом
Відносяться до нероз’ємних, хоча займають проміжне положення. Їх можна розбирати без руйнування, але повторне складання не забезпечить тієї надійності, що перше.
Найбільше поширення дістали циліндричні, тобто одна деталь охоплює другу по циліндру.
Натяг дістають з потрібною різницею розмірів
N = B - A.
Після складання, внаслідок пружних і пластичних деформацій, діаметр посадкових отворів стає загальним.
При цьому на посадкових поверхнях виникає контактний тиск Р і відповідні йому сили тертя, які забезпечують нерухомість.
За способом складання розрізняють:
- складені запресовкою;
- складені з безпосереднім нагрівом охоплюючої деталі (маточини);
- складені охолоджуванням охоплюваної деталі (вала).
Запресовка - найбільш простий і поширений спосіб складання, але відбувається зминання і часткове зрізування (шабровка) шорсткостей. З’єднання з використанням нагріву чи охолодження вільне від цього недоліку, тому міцність таких з’єднань у півтора разу вища.
Переваги з’єднання з натягом::
- простота і технологічність (немає шпонок і деталей осьової фіксації);
- добре центрування;
- передача великих навантажень, у тому числі й знакозмінних.
Недоліки:
- трудність складання і розбирання;
- розсіювання навантажувальної здатності через коливання дійсних розмірів;
- підвищена точність виготовлення.
Ці з’єднання поступово витискують шпонкові та шліцьові:
- складені черв’ячні, зубчасті і локомотивні колеса;
- колінчасті вали;
- роторів електродвигунів.
Часто використовують комбінацію з’єднання з натягом і шпонкове.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.