Банківська діяльність за умов перехідної економіки: економіко-правові аспекти, страница 7

Однак внаслідок різних політичних подій останнім часом в окремих пост-соціалістичних державах дедалі активніше звертаються до ідеї часткової і навіть повної націоналізації мережі комерційних банків. Якщо у Росії поки що ставиться питання про націоналізацію комерційних банків, то в Білорусі цей процес стає реальністю: відбулося об'єднання державного Ощадного банку і комерційного Білорусьбанку, внаслідок чого в інтегрованому Ощад­банку 99% усіх акцій тепер належить державі, а на черзі інші великі комер­ційні банки, зокрема Пріорбанк, Агропромбанк та деякі банківські установи. Тим часом у сусідній нам Словаччині відбуваються протилежні процеси. У минулому 1996 р. народжувалася приватизація банківської сфери з метою перетворення майже всіх банків (крім Національного банку Словаччини) на комерційні.

Що ж до України, то тут банківська система (багато в чому подібна до банківських структур СНД, країн Балтики) формувалася на грунті колишніх радянських банків, навколо яких чи з яких виростали нові банки. Більшість з

54                                                                                   "Фінанси України", 3'98


колишніх радянських банків, зберігши свою професійну орієнтацію, відігра­ють дуже важливу, можливо, і провідну роль у банківському бізнесі України — молодої демократичної держави, що стала на шлях побудови ринкове регульо­ваної суверенної економіки. І все ж є чимало відмінностей, хоча б, скажімо, щодо форм власності, фінансового стану, перспектив подальшого розвитку, відношення до радянських боргів тощо. За період лише 1989—1992 рр. в Україні практично з нуля було зареєстровано 78 банків. За окремими банками стоять великі промислові комплекси, фірми, доходи яких становили базу бан­ківських капіталів; інші банківські утворення належать приватним (фізичним) особам. Нині банківський бізнес — одна з динамічно зростаючих галузей гос­подарського комплексу України. Характерним є те, що коли початок еконо­мічного реформування збігся зі значним падінням темпів і обсягів виробницт­ва (як промислового, так і аграрного, сфери послуг), то банківська діяльність була досить успішною. При цьому саме у ній найпомітніше і найефективніше працюють ринкові механізми і фінансово-економічні важелі.

На формування банківської сфери України впливають різні фактори (як зовнішні, так і внутрішні), що характерні для того чи іншого етапу її фор мування. Специфічні умови, в яких довелося діяти нашим вітчизняним бан­кам у першій половині 90-х рр. цього століття, можна подати узагальнено (див. табл. 2),

Таблиця 2. Умови становлення банківської системи України за період 1994-1995 рр.

Наведені характеристики умов банківської діяльності в Україні не потре­бують якихось коментарів, вони свідчать про значні можливості її активації в сучасних умовах. Усе ж хід соціально-економічного реформування в


Україні засвідчує і непослідовність здійснюваних заходів, що не може не вплинути на стан національної банківської системи. Нинішня ситуація на банківському ринку характеризується змінами тенденцій його розвитку: як­що раніше банківські утворення з'являлися здебільше як гриби після рясно­го дощу, то сьогодні процес створення нових банків змінився у бік зваже-ності фінансистів, тривоги в суспільстві, зумовленої тією обставиною, що не лише закриваються, зникають з ринкового простору дрібні банківські струк­тури, а й заколивалися й досить міцні комерційні банки (типовий у цьому аспекті приклад із могутнім у недалекому минулому банком "ІНКО", що входив у п'ятірку-десятку наймогутніших комерційних банків України, а ни­ні перебуває у стадії дуже серйозного переформування). Разом із тим в еко­номіко правових просторах України з'являються банки нового покоління, що тісніше поп'язані з економікою нашої Вітчизни. Нині може "проклюну­тися", і досить реально, тенденція до злиття, об'єднання банків з метою їхнього врятування, а зрештою і виживання у ці скрутні часи. Серед спіль­них рис, що притаманні великим банкам, можна відзначити такі: розширен­ня філіальної мережі у регіонах, перехід до обслуговування приватних вклад­ників (фізичних осіб), диверсифікація вкладів, акіивність на ринку держав­них цінних паперів, прагнення мати свій баланс і кредитувати у твердій ва чюті. Відбуваються зміни і в кореспондентських відносинах комерційних оанків нашої України: зокрема розширюється мережа банківських кореспон­дентів у різних країнах світу і передусім у державах СНД. І все ж, як засвід­чують соціологічні дослідження, приблизно дві третини і навіть більше підп­риємств не вдоволені роботою комерційних банків При цьому меншою мі­рою невдоволення поширюється на великі банки. І, як наслідок, дедалі біль­ше бізнесменів схиляються до думки про переваги розвитку банківської справи шляхом укрупнення банків із широкою мережею філіалів.