"Конче потрібним е відповідне законодавче забезпечення нормального функціонування Фонду страхування вкладів населення, оскільки чинне законодавство не передбачає повернення вкладів клієнтам у разі банкрутства банку. Чинним законодавством прямо не врегульовано процедури продажу комерційних банківських установ. Статтею 4 Цивільного кодексу дозволяється укладання договорів, що не суперечать закону, а отже, продаж філіалу банку можна віднести до цивільно-правового договору, тобто передача майна одного банку на баланс іншого не суперечить законодавству, але при цьому залишається неврегульованим виконання зобов'язань конкретного банківського філіалу. Гарантуванню безпеки вітчизняних банків вочевидь не сприяє відсутність законодавче закріпленої відповідальності контрагентів за неповернення чи необгрунтоване надання кредитів. Не вирішені на законодавчому рівні й питання банківської комерційної таємниці. Недосконалість правового середовища, в якому працюють банки, може досить реально створити ситуацію, коли клієнт може прийняти таке рішення, котре за кілька днів спричинить крах банку. Наприклад, за будь-якою кредитною угодою при бажанні комерційний банк можна притягти до судової відповідальності.
Даються взнаки й проблеми заставного законодавства. Тут, по-перше, до кінця не врегульовано питання про те, що можна розглядати як заставу під кредитну позичку. По-друге, помітний значний дефіцит в Україні кваліфікованих фахівців із заставного права. Серйозною проблемою залишається відсутність фактично правової бази щодо діяльності служб банківської безпеки. Оскільки чинні юридичні норми, що покликані регламентувати питання безпеки бізнесу, не визначають ні реального права, ні переліку конкретно вирішуваних завдань, ні стосунків подібних служб, то останнім нічого не залишається, як вимушено балансувати на межі між порушенням чинного законодавства і необхідністю виконання функцій щодо захисту інтересів банківських установ. Впадає в око й та обставина, що стаття 52 Закону України "Про банки і
'Див.' "Урядовий кур'єр", 24 липня 1997, № 133—134, с. 4.
•ЗО
"Фінанси України", 4'98 ^-^
банківську діяльність" суперечить статті 12 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю". У зв'язку з цим створюється невизначеність у такій, м'яко кажучи, дрібниці, як об'єднання співробітників служб безпеки, здійсненні інкасаційноі діяльності. Ще й досі немає законів про недержавну охоронну діяльність, зброю, інкасацію, так конче необхідних для ефективного гарантування банківської безпеки. Зазначимо, що, по суті, не працює і Закон нашої республіки "Про захист інфляції в автоматизованих системах", завдаючи відчутної шкоди економічній безпеці банків
Ускладнює правову роботу у народному господарстві, в тому числі й у сфері фінансово-банківського бізнесу, інтенсивно зрослий потік нормативних документів, інструктивних матеріалів, особливо відомчих, які не так уже й рідко за змістом неадекватні основним правовим законам, сприяють заплутуванню правозастосовної практики, підготовляють правовий нігілізм, який дедалі більше сіає яскравою ознакою, своєрідною візитною карткою молодого українського бізнесу. Тут, так би мовити, дуже "успішно" діють Міністерство фінансів і Податкова адміністрація України, котрі інтенсивно розсилають подібні директивні вказівки на місця. У цьому контексті правомірно вести мову про наявність правової загрози, що є наслщком неоднозначного тлумачення положень законодавчих і нормативних документів загальнодержавного значення, які регламентують банківську діяльність. Щоб не допускати випадків колізій при здійсненні банківських операцій і угод, доцільно здійснювати оцінку таких загроз, їх шкоди для держави, суспільства в цілому Бажано також робити постійну перевірку виконання банківського законодавства, узагальнювати передовий досвщ правової роботи у банківській сфері.
Отже, можна зробити висновок про те, що на сьогодні в Україні існує далеко не повна і часто недосконала правова база, яка має на меті регламентувати, упорядковувати банківську діяльність. Ось чому слід активізувати законотворчу роботу з метою формування повноцінного банківського законодавства, яке відповідало б вимогам цивілізованої ринкове регульованої економіки, на шлях побудови якої стала суверенна українська держава.
І ця надзвичайно важлива справа не терпить зволікань, надій на "доброго дядю". Як слушно зауважує Президент нашої держави, зволікання з розв'язанням проблем діяльності банківської системи, що переконливо доводить гіркий досвід багатьох країн, може обернутися катастрофою'.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.