Банківська діяльність за умов перехідної економіки: економіко-правові аспекти, страница 13

Вказаний закон рясніє нечіткістю формулювань. Маючи чимало загаль­них положень, він дозволяв тлумачити одні й ті ж правові норми довільно, по-різному. Ось чому до нього неодноразово вносилися зміни, тобто здійс­нювався, фігурально кажучи, поточний ремонт. На думку колишнього голо­ви парламентського Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Сус­лова В.1.', прийняття поправок до Закону України "Про банки і банківську діяльність" буде в близькому майбутньому визначати стратегію розвитку віт­чизняної банківської системи. Принципово новими моментами при цьому є наголос на інвестиційному аспекті діяльності комерційних банків, активіза­ція їх участі у приватизаційних процесах і формуванні національного фондо­вого ринку Підвищення мінімального розміру статутного фонду покликане сприяти значному припливу коштів до банківських установ, перетворенню закритих акціонерних товариств у відкриті, зміцненню фінансового станови­ща нинішніх комерційних банків.

Віктор Суслов вважає, що в країні є тільки одна справді ринкова струк­тура — це банківська система, котра практично ніким і нічим не контро­люється по-справжньому. За умови нарощування статутних фондів можли-восгі державного контролю зростатимуть2. Дієвість контролю зможе вирази­тися, по-перше, у тому, що банки, які не виконали юридичної вимоги щодо збільшення статутного фонду на контрольну дату, мають припинити свою діяльність, образно кажучи, вмерти у фінансовій будівлі. По-друге, нарощу­вання розмірів статутного фонду повинно робитися за рахунок прибутку, що має слугувати легалізації (хоча б частковій) здійснюваних раніше тіньових операцій (звичайно, переважно з порушенням законодавства: вітчизняного і міжнародного теж)3, збільшенню податкових надходжень. Прагнучи підви­щити свій капітал до одного мільйона екю, комерційні банки повинні на­ростити свій статутний фонд не менш як до 500 тис. екю і володіти власним капіталом у сумі одного мільйона екю.

Цю юридичну умову поставлено державою перед комерційними банками і розраховано на два роки (31.02.1996 р.), вона досить ліберальна і дає мож­ливість слабким банкам поліпшити своє становище на фінансовому ринку, а

' Нині Суслов Віктор Іванович, кандидат економічних наук, доцент, є міністром еконо­міки України.

2 Див.: "8ІТІ".- 16.02.1996.

На думку фахівців, у "тіні" (в тому числі й закордонній) перебуває, за різними оцінка­ми, 15—20 млрд. доларів, а можливо, й більше, котрі могли б значно допомогти нашій хворій економіці.

'4                                                                                 "Фінанси України", 4'98


можливо, й вижити в бурхливому фінансовому морі. Все ж, як вважають фа­хівці (ми не поділяємо цієї думки повністю), ця своєрідна "пільга" для не­міцних банківських утворень терміном на 2 роки не дасть реальної користі банківській системі в цілому. Законодавці, як нам здається, не прислухалися до деяких банкірів, що пропонували в розмірі 500 тис. екю4 встановити міні мальний рівень не статутного фонду, а капіталу банку, що охоплює крім ста­тутного ще й інші фонди, у тому числі резервні й страхові. До речі, європей­ський стандарт вимог до банківської діяльності передбачає мінімальний роз­мір статутного фонду банку в сумі 3 мли. екю, тобто 4 млн. доларів США

Розглядаючи далі цю ситуацію й виходячи з названого закону, можна передбачити, що в Україні найближчим часом може активізуватися процес злиття й укрупнення банківських капіталів. Сам собою цей факт, як здаєть­ся, не слід вважати негативним, бо, скажімо, в Японії успішно функціонує лише 26 банків, котрі мають розгалужену мережу філіалів. Крім того, остан­нім часом тут відбулась інтеграція навіть потужних банків, що входили до двадцяти найбільших банків світу. Тепер суперпотужні банки світу знахо­дяться не у США, а в Японії, оборот їх сягає сотень мільярдів доларів фінан­сових операцій (активи японських фінансових велетнів-титанів, за деякими даними, перевищили в 1995—1996 рр. 400 млрд. доларів США, значно потіс­нивши фінансові позиції далеко не слабких банків США, ФРН, Англії, Іта­лії). І все ж, узаконивши мінімальний рпчмір статутного фонду для вітчизня­них комерційних банків, законодавці віддали на відкуп НБУ визначення ве­личини вказаного фонду для комерційних банків з участю закордонного ка­піталу. Тим часом розмір статутного фонду для банків, створених з участю іноземного капіталу, повинен мати не менш як 3 млн екю, а для банків зі стопроцентним іноземним капіталом — не менш як 5 млн. екю. Цю норму варто, на наш погляд, юридичне зафіксувати у законі.