ЗМІСТ
Стор.
1 Подільність цілих чисел. 3
1.1 Основні поняття та теореми. 3
1.2 Найбільший спільний дільник (НСД). 3
1.3. Найменше спільне кратне (НСК). 5
1.4 Прості числа. 5
1.5 Єдиність розкладання довільного цілого числа на прості множники. 6
1.6 Неперервні дроби. 7
2 Найважливіші функції в теорії чисел. 10
2.1 Функції виділення цілої та дробової частини дійсного числа. 10
2.2 Мультиплікативні функції. 10
3 Порівняння (конгруенції). Властивості порівнянь. 13
3.1 Основні поняття та теореми. 13
3.2 Повна та зведена системи лишків. 15
3.3 Повні та зведені системи лишків, як структури теорії груп. 17
4 Конгруенції з одним невідомим. 19
4.1 Основні відомості. 19
4.2 Конгруенції першого степеня. 20
4.3 Обернений елемент за множенням. 23
4.4 Системи конгруенцій першого степеня з одним невідомим. 23
5. Конгруенції n-го степеня. 26
5.1 Конгруенції n-го степеня за простим модулем. 26
5.2 Кількість коренів конгруенції -го степеня за простим модулем. 29
5.3 Конгруенції n-го степеня за складеним модулем. 30
5.4 Конгруенції 2-го степеня . Ошибка! Закладка не определена.
5.5 Квадратична конгруенція за простим непарним модулем .. Ошибка! Закладка не определена.
5.6 Символ Лежандра. Ошибка! Закладка не определена.
5.6 Символ Якобі. Ошибка! Закладка не определена.
Теорія чисел розглядає властивості цілих чисел, тобто чисел класу . Сума та добуток цілих чисел є цілі числа, але про результат ділення двох цілих чисел такого стверджувати вже не можна.
Означення. Для довільних цілих чисел і визначається, що ділить ( ділиться на ), якщо існує таке ціле число , для якого виконується рівність:
Позначається цей факт так: . При цьому називається дільником , число за таких умов називається кратним .
Власним дільником називається будь який додатній дільник , що не є рівним . Нетривіальним дільником називається будь який додатній дільник , який не дорівнює 1 та .
Прости числом за означенням є ціле число, яке має за дільники тільки 1 та . Ціле число, яке має хоча б один нетривіальний дільник, називається складеним числом.
Властивості подільності цілих чисел.
1. Якщо і - будь яке додатне ціле число, то.
2. Якщо та , то .
3. Якщо та , то .
4. Узагальнення: якщо у рівності про всі числа, крім одного відомо, що вони кратні числу , то і це останнє є кратним .
Теорема про ділення з залишком. Будь яке ціле число єдиним способом подається за допомогою додатного цілого числа рівністю:
,
де - неповна частка, - залишок
Очевидно, що за умови є повна частка, а .
Якщо просте число є неоднократним дільником довільного цілого числа (число ділиться на -разів, - ціле невід’ємне число), то цей факт будемо позначати так: . В цьому випадку , а .
Не звужуючи загальної теорії будемо у подальшому розглядати тільки додатні дільники чисел.
1. Будь яке ціле , яке одночасно ділить числа носить назву спільного дільника цих чисел. Найбільший із всіх дільників носить назву найбільший спільний дільник (НСД) та позначається
2. Якщо , то числа - взаємо прості, якщо кожне число з наведеного набору є взаємо простим з кожним іншим числом цього набору, то ці числа – попарно прості. Попарно прості числа є одночасно і взаємо простими, але не навпаки.
Приклад: Числа 6, 10, 15 – взаємо прості, бо , але вони не попарно прості. Числа 7, 13, 23 – попарно прості, бо , і одночасно вони взаємо прості.
НСД двох цілих чисел а і b.
1. Якщо , то і кількість дільників у чисел та співпадає з кількістю дільників .
2. Якщо , то кількість дільників співпадає із кількістю спільних дільників та , зокрема
( витікає з властивості 4. п.1.1)
3. Якщо
Алгоритм Евкліда для знаходження НСД двох чисел і .
Цей алгоритм ґрунтується на попередніх твердженнях. Розглянемо та , причому . Тоді можна записати обмежений ланцюжок ділень з залишком:
Останнє ділення – ділення без залишку, тобто
Досліджуючи цей ланцюжок з останнього ділення уверх, отримаємо:
Отже,
- сукупність дільників та співпадає з сукупністю дільників їх НСД.
- НСД та дорівнює останньому ненульовому залишку в ланцюжку ділень за алгоритмом Евкліда.
Узагальненням алгоритму Евкліду буде теорема:
Спільний дільник двох довільних цілих чисел можна єдиним способом подати лінійною комбінацією цих чисел:
, одночасно.
Доведення теореми витікає з алгоритму Евкліду, якщо всі залишки, починаючи з поступово виразити через попередні залишки, а потім і через та .
Приклад: 1. Знайти НСД a=648 та b=261. 2. Знайти .
Розв’язання:
1. Шукаємо НСД
Останній ненульовий залишок - . Отже,
2. Шукаємо подання НСД лінійною комбінацією:
Отже
Деякі властивості НСД:
1. Якщо .
2. Якщо , зокрема , тобто два будь яких цілих числа, поділених на НСД цих чисел є взаємо простими числами.
3. Якщо ;
4. Якщо ;
5. Якщо взаємо прості з кожним з , то добуток взаємо простий з добутком
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.