2. - поліном нульового степеня. Якщо не ділиться на , то дана конгруенція не має розв’язків, бо вона зводиться до невірної конгруенції : .
Приклад. Знайти конгруенцію степені не вище 4, еквівалентну даній:
Розв’язання: Поділимо на . Для полегшення ділення використаємо наслідок з малої теореми Ферма ().
Наслідок з теореми Ферма: Якщо .
Дійсно, нехай За теоремою Ферма . Піднесемо цю конгруенцію до степені : . Помножимо отриману конгруенцію і конгруенцію , дістанемо:
, або
За допомогою цього слідства можна зменшити степені вихідного полінома, взявши замість даних степенів їх залишки за модулем 4:
Отримаємо:
, або ,
або, замінивши лишок -2 на лишок 3(mod5), отримаємо: , і остаточно:
Очевидні розв'язки останньої конгруенції будуть також і розв'язками вихідної конгруенції.
Теорема 3. Якщо — деякий розв'язок конгруенції го степеня , то має місце тотожна конгруенція:
(2)
де — поліном -го степеня. Старший коефіцієнт полінома збігається з старшим коефіцієнтом вихідного полінома .
Доведення.
Поділимо на і частку позначимо через , остачу – через :
.
За теоремою Безу , але оскільки — розв'язок конгруенції, то
, отже справедливою буде конгруенція:
.
За таких умов кажуть, що ділиться на за модулем . Очевидно, що й навпаки: якщо ділиться на з нульовим залишком за модулем (тобто ), то, використовуючи теорему Безу, можна стверджувати, що , звідки витікає, що — розв'язок конгруенції.
Висновок. Конгруенція (1) має за корінь тоді і тільки тоді, коли ділить за модулем .
Зауважимо, що теорема 3 і висновок з неї справедливі і для складеного модуля .
Теорема 4. Якщо є різні корені конгруенції (1), то її можна подати у вигляді:
(3)
де - такий поліном степеня не вище , що немає коренів за модулем , старші коефіцієнти у та співпадають.
Доведення.
Розглянемо з (2). Нехай - деякий його корінь. Тоді можна подати за формулою (2):
,
де - поліном степеня не вищого за .
Підставимо у (2). Отримаємо
.
Якщо , то корінь - кратний.
У інший бік:
Розглянемо таке число, що .
Добуток двох або декількох чисел ділиться на просте число тоді і тільки тоді, коли на ділиться принаймні один з множників добутку. За умовою та не співпадають
.
Отже, не ділиться на , і значить на ділиться :
,
останнє означає, що — корінь конгруенції і для нього вірне подання::
,
Підставимо останній вираз до (2):
Так поступово можна прийти до поліному , який не має коренів за даним модулем. Якщо конгруенція (1) має коренів, то - старшому коефіцієнтові конгруенції (1).
Висновок. Якщо конгруенція (1) -го степеня за простим модулем (можна вважати ) має різних розв'язків то поліном можна розкласти на лінійних множників типу та множник :
(4)
Приклад.
Розкласти конгруенцію за даним модулем:
Розв’язання.
По-перше, можна понизити степінь конгруенції, бо відносно степені конгруенції за слідством теореми Ферма можна записати: . Отже отримаємо еквівалентну конгруенцію:
Знайдемо корені еквівалентної конгруенції з повної системи абсолютно найменших лишків . Підстановкою з’ясовуємо, що коренями конгруенції будуть . Очевидно, що ці корені є коренями й вихідної конгруенції.
Застосуємо для розкладання вихідного поліному за модулем 5 схему Горнера:
1 |
1 |
-1 |
1 |
-2 |
|
-2 |
1 |
-1 |
1 |
-1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
2 |
1 |
2 |
0 |
З останнього рядка отримаємо конгруенцію першого степеня .
Розв’язок її - , співпадає з першим коренем. Отже, маємо для вихідного полінома однократні корені і корінь кратності 2 .
Вихідна конгруенція розкладеться так:
Теорема 5. Конгруенція -го степеня за простим модулем не може мати більш ніж різних розв'язків.
Доведення. Нехай – деякий розв'язок, відмінний від , тобто
;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.