2.
- поліном нульового
степеня. Якщо
не ділиться на
, то дана конгруенція не має розв’язків, бо
вона зводиться до невірної конгруенції :
.
Приклад. Знайти конгруенцію степені не вище 4, еквівалентну даній:
![]()
Розв’язання:
Поділимо
на
. Для
полегшення ділення використаємо наслідок з малої теореми Ферма (
).
Наслідок з теореми Ферма: Якщо
.
Дійсно,
нехай
За теоремою Ферма
. Піднесемо цю конгруенцію до
степені
:
. Помножимо отриману конгруенцію і конгруенцію
, дістанемо:
, або ![]()
За допомогою цього слідства можна зменшити степені
вихідного полінома, взявши замість даних степенів їх залишки за модулем 4: ![]()
Отримаємо:
, або
,
або, замінивши лишок -2 на лишок 3(mod5), отримаємо:
, і остаточно:
![]()
Очевидні розв'язки останньої конгруенції
будуть також і розв'язками вихідної конгруенції.
Теорема 3. Якщо
— деякий розв'язок
конгруенції
го степеня
, то
має місце тотожна конгруенція:
(2)
де
— поліном
-го
степеня. Старший коефіцієнт полінома
збігається
з старшим коефіцієнтом вихідного полінома
.
Доведення.
Поділимо
на
і частку позначимо через
,
остачу – через
:
.
За теоремою Безу
, але оскільки
— розв'язок конгруенції, то
, отже справедливою буде конгруенція:
.
За таких умов кажуть, що
ділиться на
за
модулем
. Очевидно, що й навпаки: якщо
ділиться на
з нульовим залишком за модулем
(тобто
), то,
використовуючи теорему Безу, можна стверджувати, що
,
звідки витікає, що
— розв'язок конгруенції.
Висновок. Конгруенція (1) має за корінь
тоді і тільки тоді, коли
ділить
за модулем
.
Зауважимо, що теорема 3 і висновок з неї справедливі і для
складеного модуля
.
Теорема 4. Якщо
є різні корені конгруенції (1),
то її можна подати у вигляді:
(3)
де
- такий поліном степеня не вище
, що немає коренів за модулем
, старші коефіцієнти у
та
співпадають.
Доведення.
Розглянемо
з (2). Нехай
- деякий його корінь. Тоді
можна подати за формулою (2):
,
де
- поліном степеня не вищого за
.
Підставимо
у (2). Отримаємо
.
Якщо
, то корінь
- кратний.
У інший бік:
Розглянемо
таке число, що
.
Добуток
двох або декількох чисел ділиться на просте число
тоді і
тільки тоді, коли на
ділиться принаймні один з
множників добутку. За умовою
та
не
співпадають
.
Отже,
не ділиться
на
, і значить на
ділиться
:
,
останнє
означає, що
— корінь
конгруенції
і для нього вірне подання::
,
Підставимо останній вираз до (2):
![]()
Так поступово можна прийти до поліному
, який не має коренів за даним модулем.
Якщо конгруенція (1) має
коренів, то
- старшому коефіцієнтові конгруенції (1).
Висновок. Якщо
конгруенція (1)
-го степеня за простим модулем
(можна вважати
) має
різних розв'язків
то
поліном
можна розкласти на
лінійних множників типу
та множник
:
(4)
Приклад.
Розкласти конгруенцію за даним модулем:
![]()
Розв’язання.
По-перше, можна понизити степінь конгруенції, бо відносно
степені конгруенції за слідством теореми Ферма можна записати:
. Отже отримаємо еквівалентну конгруенцію:
![]()
Знайдемо корені еквівалентної конгруенції з повної системи
абсолютно найменших лишків
. Підстановкою
з’ясовуємо, що коренями конгруенції будуть
.
Очевидно, що ці корені є коренями й вихідної конгруенції.
Застосуємо для розкладання вихідного поліному за модулем 5 схему Горнера:
|
1 |
1 |
-1 |
1 |
-2 |
|
|
-2 |
1 |
-1 |
1 |
-1 |
0 |
|
1 |
1 |
0 |
1 |
0 |
|
|
2 |
1 |
2 |
0 |
З останнього рядка
отримаємо конгруенцію першого степеня
.
Розв’язок її -
, співпадає з першим коренем. Отже, маємо
для вихідного полінома однократні корені
і
корінь кратності 2
.
Вихідна конгруенція розкладеться так:
![]()
Теорема 5. Конгруенція
-го степеня за простим модулем не
може мати більш ніж
різних розв'язків.
Доведення. Нехай
– деякий розв'язок,
відмінний від
, тобто
;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.