Щоб скласти алгоритм обчислення будь якого підходящого дробу
, позначимо
та
. Зауважимо, що у кожному підходящому дробу
достатньо
замінити
на
. Тоді


.................................................................................................................

Отже, для обчислення будь якого
нам
необхідно обчислити
та
![]()
Для обчислення зручно застосувати схему:
|
і |
0 |
1 |
2 |
.... |
і-2 |
і-1 |
і |
... |
n-1 |
n |
|
|
|
|
.... |
|
|
|
.... |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
.... |
|
|
|
.... |
|
|
|
|
0 |
1 |
|
.... |
|
|
|
.... |
|
|
Останні 2 рядки використовуються тільки у разі, коли дріб
такий, що не скорочується.
Приклад. Розкласти у неперервний дріб
. Дріб такий, що не
скорочується. Розкладемо за алгоритмом Евкліда:

Отже, 
Наведена схема має вигляд:
|
і |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
11 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
|
|
|
1 |
11 |
12 |
23 |
35 |
58 |
151 |
|
|
0 |
1 |
1 |
2 |
3 |
5 |
13 |
Тобто дріб
має такі підходящі дроби:
Якщо проаналізувати таблицю, то можна
помітити, що дане число розташовано між двома сусідніми підходящими дробами.
Властивості схеми розкладання:
1.
Для усіх
маємо:
.
Дійсно, ![]()
і т. д.
2.
Для усіх
маємо 
Дійсно, 
3. Для усіх
раціональний
нескорочуваний дріб
з додатнім знаменником завжди
розташований між
та
, ближче
до
.
1. Функція виділення цілої частини дійсного числа хповертає найбільше ціле число, яке не перевищує х:
![]()
Приклади: ![]()
2. Функція виділення дробової частини дійсного числа хповертає різницю між числом х та йогоцілою
частиною
:
![]()
Приклади: ![]()
Приклад застосування функції виділення цілої частини:
Визначити степінь
простого числа
, з яким це число входить до числа
.
Розв’язання.
У числі
множників, які кратні
буде
. Серед
них множників, кратних
буде
, і т.
д. доти, доки
, а
. Отже
загальна кількість входжень
до
буде:

Приклад. Знайти з яким степенем число
входить
до числа
Розв’язання: 
Дійсно, ![]()
Порахувавши усі степені 2, будемо мати: ![]()
Функція
називається мультиплікативною,
якщо для неї виконуються 2 умови:
1.
визначена для усіх
і
хоча б для одного
.
2. Для будь яких
виконується: ![]()
Приклад -
, де ![]()
Властивості мультиплікативних функцій.
1. Для будь якої мультиплікативної функції ![]()
Доведення: ![]()
Якщо розглянути
попарно простих чисел,
то
, зокрема
![]()
Наприклад, задамо мультиплікативну функцію так:
.
Тоді для довільного цілого числа
будемо мати:
, зокрема:
![]()
2. Добуток двох мультиплікативних функцій – функція мультиплікативна:
Доведення:
- задана функція.

3. Нехай
- довільне ціле число,
- довільна мультиплікативна функція,
- множина усіх дільників
виду
.
Тоді

Доведення:
Для доведення необхідно перемножити усі дужки, отримаємо суму усіх дільників:
![]()
Приклади:
Кількість дільників числа
.
Введемо мультиплікативну функцію
.
Розглянемо для цієї функції 3-ю властивість мультиплікативних функцій:
Ліва частина:
- кількість дільників
числа ![]()
Права частина:
,
Отже, кількість дільників числа
дорівнює
добутку степенів усіх простих чисел, що входять до канонічного розкладу числа,
збільшених на 1. Позначимо функцію визначення кількості дільників числа, як
. Тоді:
![]()
- мультиплікативна
функція, для якої кількість дільників числа
, за умови, що
,
- просте число, дорівнює
![]()
Приклад. Знайти кількість дільників числа 1.
;
2. ![]()
Розв’язання: 1.
; 2.
,
Сума дільників числа
:
Введемо мультиплікативну функцію
і
підставимо її у властивість 3. Будемо мати:

Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.