Захист від шуму і вібрації. Захист від джерел іонізуючого випромінювання, страница 5

Раніше за порушення слухової чутливості у людей, що працюють в несприятливому акустичному середовищі, виникають роздратування, по­слаблення пам’яті, апатія, пригнічений настрій, зміна шкіряної чутливості. Під впливом сильного шуму зменшується гострота зору, з'являють­ся головні болі, запаморочення, змінюється ритм дихання.

На фоні шуму прискорюється процес втоми, послаблюється увага і уповільнюються психічні реакції, внаслідок чого сильний чум за умов виробництві може сприяти виникненню травматизму.

На фоні шуму уповіль­нюються ритм роботи, знижуються якість і продуктивність. Причиною різної дії шуму на організм людини можуть бути вік, стан здоров’я, вид праці, фізичний і душевний стан у момент дії шуму та інші чинники. Загальне захворювання людини під дією шуму називається "шумовою хворобою". Це захворювання професійним не визнають, хоч в всі підстави вважати його професійним. Офіційно професійним захворю­ванням внаслідок дії виробничого шуму, поки що визнається лише пошкодження органу слуху.

6.3. Гігієнічне нормування шуму

Нормування шуму ведеться в двох напрямках: гігієнічне і нормування шумових характеристик машин.

У галузі гігієнічного нормування в 1956 р. встановлено норми по обмеженню шуму. Діючі зараз норми чуму на робочих місцях регламентуються ДЕСТ 12.1.003-83 "ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки".

Нормування ведеться за рівнем звукового тиску залежно від частоти в даній октаві.

Для приблизної оцінки ДЕСТ допускав за характеристику постійного шуму на робочому місці взяти рівень звуку в децибелах, що вимірюється за шпалою "А" шумоміра:

де Р_а - середньоквадратичний звуковий тиск з рахунком корекції шумоміра, Па; Р - пороговий середньоквадратичний звуковий тиск, 2×10 ^-5 Па.

У виробничих умовах дуже часто шум має непостійний характер. За цих умов найбільш вигідно користуватись деякою середньою величиною. По називається еквівалентним (за енергією) рівнем звуку. Він характе­ризує середнє значення енергії звуку, дБА; допустимий рівень звуку в децибелах більший на 5 дБ порівняно з рівнем звуку на чистоті 1000 Гц. Цей рівень можна також вимірювати спеціальними інтегруючими шумомірами.

Шум вимірюють для того, щоб визначити рівень звукового тиску на робочих місцях і порівняти його з нормами, а також для розробки і оцінки ефективності заходів щодо шумоглушіння.

Шум вимірюється на робочих місцях на висоті 1,5 м над рівнем під­логи чи на рівні вуха людини при включеному обладнанні.

Для вимірювання шуму застосовують шумоміри ВШВ-003, ИШВ-1 та ін.

6.4. Методи і засоби захисту від шуму

Загальну класифікацію засобів і методів захисту від думу наведе­но в ДЕСТ 12.1.029-80 "ССЕП. Засоби і методи захисту від чуму. Кла­сифікація".

Боротьба з шумом здійснюється різними засобами і методами, які поділяються на дві групи: колективний та індивідуальний захист. В першу чергу треба використовувати колективні засоби. Відносно джерела шуму їх поділяють на засоби, що знижують шум у джерелі його виникнен­ня і такі, що зменшують пум на шляху його поширення. Найефективнішим в заходи, що ведуть до зниження шуму в джерелі його виникнення покращенням конструкції машин, застосуванням матеріалів для деталей машин, що не викликають сильних звуків, забезпеченням мінімальних допусків в сполучених деталях, заміною прямозубих шестерень шевронними та ін.

За способом реалізації методи і засоби колективного захисту, що зменшують шум на шляхах його поширення, поділяються на акустичні, архітектурно-планувальні і організаційно-технічні.

Захист від шуму акустичними засобами - це звукопоглинання і зву­коізоляція.

У виробничих приміщеннях рівень шуму значно підвищується внаслі­док відбиття його від будівельних конструкцій і обладнання. Для зменшення частки відбитого звуку застосовують спеціальну акустичну оброб­ку приміщення. Вона полягає в тому, то внутрішні поверхні облицьову­ється звукопоглинаючими матеріалами.