Захист від шуму і вібрації. Захист від джерел іонізуючого випромінювання, страница 17

Контакт людини з іонізуючими випромінюваннями являє собою дуже серйозну небезпеку, але при дотриманні відповідних технічних і органі­заційних вимог застосування радіоактивних речовин вважається безпечним.

Іонізуючі випромінювання на відміну від інших небезпечних і шкід­ливих виробничих чинників (електричний струм, шум, вібрація тощо) не сприймаються органами людини і їх дія не супроводжується якими-небудь відчуттями.

 В результаті тривалого опромінення організму людини дозами, що певеревищують граничне допустимі, а також разового аварійного опромінювання великими дозами можуть порушуватися функції окремих органів і всього організму.

Іонізуючі випромінювання, проходячи через біологічні тканини, викликають іонізацію їх, тобто утворення позитивних і від’ємні іонів. В тканинах людини можуть відбуватись складні фізичні, хімічні і біо­логічні процеси.

Первинний процес дії випромінювання на живі клітини, що призводить до радіаційного пошкодження, полягав в передачі енергії в результаті процесів іонізації і збудженні атомів речовини. Іонізація відбувається безпосередньо під дією заряджених частинок  α, β - частинки, прото­ни, ядер віддачі (або внаслідок повторних процесів під дією γ - випро­мінювання і нейтронів на атоми і ядра речовини біологічної тканини.

Іонізуюча радіація викликає складні функціональні та морфологічні (аміни в тканинах і органах. Під її впливом молекули води, то входять до складу тканини і органів (близько 80% живої тканини становить вода), розпадаються з утворенням вільних атомів і радикалів, які мають велику окислювальну здатність . Внаслідок виключно великої хімічної активності вільні радикали ОН' і Н' безпосередньо або через повторну взаємодію з молекулами органічної речовини пошкоджують клітини і порушують нор­мальні біохімічні процеси в живій тканині. При цьому порушується нормальне проходження біохімічних процесів і обміну речовин в організмі. Залежно від поглинаючої дози випромінювання і від індивідуальних особ­ливостей організму ці зміни можуть бути оборотними і необоротними. При невеликій дозі пошкоджені тканини відновляють свою функціональну діяльність. Тривала дія дози, що перевищує гранично допустиму, може викликати необоротні пошкодження окремих органів або всього організму.

Людина найбільш стійка до опромінювання у віці 25-50 років. Моло­ді особи більш чутливі до опромінювання, ніж люди середнього віку.

Порушення життєдіяльності організму з ураженням його систем і органів внаслідок дії різних видів іонізуючого випромінювання назива­ється променевою хворобою. Захворювання залежить від характеру ви­промінювання, часу дії, дози випромінювання, місця його прикладання і загального стану організму. Спостерігається гостра і хронічна форми променевої хвороби.

Гостра променева хвороба може виникнути за аварійних умов при одноразовому зовнішньому опроміненні дозою більш як 1 Гр, хронічна - розвинутися в результаті впливу на організм іонізуючого випромінювання а відносно малих дозах.

Зараз нагромаджений великий фактичний матеріал при проведенні експериментів на тваринах, а також дані про стан здоров’я рентгенологів, радіологів і осіб, що брали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АБС. При одноразовому опроміненні всього тіла дозою до 0,25 Гр не виявлено будь-яких змін у стані здоров’я людини. При одно­разовому опроміненні всього тіла дозою 0,25...0,5 Гр також відсутні зовнішні ознаки променевого ураження, але можуть спостерігатись тимчасові зміни в крові, які швидко нормалізуються. Опромінення дозою 0,5...1,0 Гр викликає втому, порушення нормального стану працездатнос­ті, помірні зміни в складі крові. Після лікування стан нормалізуєть­ся за короткий час.

У випадку одноразового опромінення дозою, більшою за 1,0 Гр, ви­никають різні форми гострої променевої хвороби. Так, при опроміненні дозою 1,5...2,0 Гр спостерігається легка форма променевої хвороби у вигляді вираженої лейкопенії (зниження числа лейкоцитів у крові). У 30-50% випадків у першу добу після опромінення виникає блювота. Смер­тельних випадків не спостерігається.