На етапі, що констатує, експериментального дослідження аналізуються зовнішні й внутрішні фактори формування подань про природу й відносини до неї підлітків й юнаків; досліджується характер подань про социоприродной середовище як частини інформаційного простору й, отже, основи екологічної свідомості старших класів, що вчаться. Визначаючи в якості ведучих когнітивний й аксиологический компоненти екологічної свідомості, ми акцентували увагу на вивченні таких його аспектів у підлітків й юнаків, як подання про природу, взаємини природи й людини; домінуючі установки відносно природи й, у цілому, характер суб'єктивного відношення до неї. Із цією метою ми застосували наступні діагностичні методики: методику діагностики інтенсивності суб'єктивного відношення до природи «Натурафил», вербальну асоціативну методику «ЭЗОП», і модифікацію методики «Незакінчені пропозиції», адаптовану до завдань дослідження.
З огляду на той факт, що інформаційне поле опосредуется більшим числом факторів, ми почали спробу вивчити взаємозв'язок між деякими аспектами екологічної свідомості старшокласників і наступних параметрів:
1) внутрішні фактори – особливості пізнання (тип мислення й провідний канал сприйняття), индивидные особливості (рівень экстраверсии, нейротизма);
2) зовнішні фактори – умови життєдіяльності (тимчасова ізоляція від природи й можливість організації вільної взаємодії з нею); тип утворювальної програми (систематична загальна освіта й професійне навчання).
Вивчення внутрішніх факторів реалізовувалося за допомогою діагностичних методик (опросник домінуючої перцептивной модальності, опросник «Тип мислення» й опросник Г. Айзенка), а зовнішніх - через реалізацію вибірки дослідження (у неї були включені учні загальноосвітньої школи й професійного ліцею, вихованці колонії).
Вибір вікової категорії учасників експерименту обумовлений наступними причинами:
1. У юнацькому віці проявляється домінування фази інтеграції над індивідуалізацією в процесі розвитку особистості, формується власна потреба індивіда здійснити значимий «внесок» у життя суспільства й миру в цілому.
2. Виникає проблема вибору життєвих цінностей, відбувається аналіз і зіставлення загальнолюдських цінностей зі своїми власними ціннісними ориентациями.
3. Формується внутрішня позиція стосовно себе, іншим людям і навколишньому світу, іде пошук свого місця у світі.
4. Замолоду одержує новий розвиток механізм ідентифікації, здатність «вчувствования» у стани інших. Дана здатність, проявляючись у процесі ідентифікації із природою, може лежати в основі формування екологічної свідомості учнів.
На підставі аналізу результатів ми можемо підкреслити подібні й відмітні характеристики подань про социоприродной середовище, відносини до природи підлітків й юнаків в обрані нами соціальних групах.
Загальні характеристики:
· Природа в першу чергу сприймається підлітками і юнаками як джерело краси й эстетических переживань.
· При оцінці переваг відносно об'єктів природи юнака й дівчини більше орієнтовані на взаємодію із тваринами й рослинами. Спрямованість на взаємодію з біоценозами або природою в цілому виражена в меншому ступені. Біоценози, у першу чергу, сприймаються молодими людьми як тло, що оточує дійсність або пейзаж.
· Між такими индивидными характеристиками, як экстраверсия, нейротизм, і деякими аспектами суб'єктивного відношення до природи в підлітків й юнаків значимі кореляційні зв'язки не виявлені. Швидше за все, орієнтації на взаємодію із природою й характер суб'єктивного відношення до неї не залежить від рівня активності в соціальних контактах, особистісній тривожності, рівня імпульсивності й т.д.
· Досить низькі бали підлітки і юнаки набирають по когнітивній шкалі й шкалі натуралістичної ерудованості, що підкреслює їх низьку пізнавальну активність відносно природи.
· Простежується низька оцінка підлітками і юнаками в цілому інформаційного потенціалу природи; вона рідко зізнається цією віковою категорією як джерело знань.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.