Інформаційно-педагогічний потенціал природного середовища у формуванні екологічної свідомості особистості, страница 3

Але слід зазначити, що в більшості навчальних закладів екологічні знання передаються за традицією епізодично в процесі вивчення окремих тим по естественнонаучным дисциплінах. Аналіз змісту навчальних програм по цих дисциплінах показав, що вони в основному відбивають різноманітні знання про природу, де вона представляється як об'єкт вивчення. Зміст і мети навчальних завдань, присвячених питанням природокористування й охорони природи, безсумнівно, дозволяють формувати аналітичні здатності й екологічна свідомість учнів, сприяють розвитку цілісних подань про навколишню дійсність і формування вміння використати ресурсосберегающие прийоми у взаємодії із природним середовищем. Проте, найчастіше при стимулюванні усвідомлення учнями необхідності природоохоронної діяльності акцент робиться на прагматичну установку. У силу того, що людина залежимо від природних ресурсів, даний підхід є актуальним. Однак не можна не відзначити, що подібним чином зміцнює відношення учнів до природи як джерелу споживання. Зміст навчальних програм естественнонаучных дисциплін має переважно раціонально-аналітичний характер, отже, орієнтовано на формування лінійного, аналітичного мислення. Нам представляється важливим і доцільним формування етичної (охоронної) установки підлітків й юнаків відносно природи за рахунок усвідомлення її інформаційно-педагогічного потенціалу. У цьому випадку істотним стимулюючим фактором ми вважаємо розширення арсеналу методів пізнання природи.

Для формування повноцінної й стійкої екологічної свідомості в процесі вивчення природи доцільно приділяти увагу й розвиток образного, синтетичного мислення. Ця ідея розкривається, наприклад, у холистической теорії навчання. Орієнтація на активізацію перерахованих типів мислення при вивченні природного середовища, зокрема, може сприяти формуванню етичної установки у відношенні її.

У педагогіці існує ідея персоніфікації природи (А. А. Ухтомский, С. Д. Дерябо, В. А. Ясвин й ін.), що також є чинником формування екологічної свідомості особистості. Але в більшості випадків вона знаходить своє відбиття лише в змісті гуманітарних дисциплін, де більша увага приділяється формуванню эстетической установки відносно природи.

Слід зазначити, що персоніфікація природи, розширення арсеналу методів її пізнання й поглиблення подань про інформаційно-педагогічний потенціал природного середовища можуть сприяти не тільки розширенню знань про социоприродной середовище, формуванню когнітивної й етичної установки у відношенні до природи, але в цілому сприяти розвитку особистості, стимулюючи потребу в самопізнанні й саморозвитку при вивченні природи.

Основне протиріччя, що обумовило вибір проблеми дослідження, визначається в необхідності формування екологічної свідомості що навчаються й недостатнім використанням із цією метою в утворювальному процесі інформаційно-педагогічного потенціалу природи.

Проблема дослідження полягає у визначенні можливостей і педагогічних умов використання інформаційно-педагогічного потенціалу природного середовища при формуванні екологічної свідомості що навчаються.

Ціль дослідження –  вивчення  інформаційно-педагогічного потенціалу природного середовища для формування екологічної свідомості особистості  в педагогічному процесі.

Об'єктом дослідження є інформаційно-педагогічний потенціал природного середовища. Як предмет дослідження інформаційно-педагогічний потенціал природного середовища виступає як фактор формування екологічної свідомості особистості.

В відповідності із проблемою, метою, об'єктом і предметом дослідження поставлені наступні завдання:

1.  Визначити інформаційний потенціал природного середовища як основу педагогічного процесу.

2.  Охарактеризувати можливості природного середовища як фактора розвитку особистості.

3.  Проаналізувати основні зовнішні й внутрішні фактори формування екологічної свідомості що навчаються.

4.  Виявити й обґрунтувати умови формування екологічної свідомості особистості в утворювальному процесі через використання інформаційно-педагогічного потенціалу природного середовища.