Інформаційно-педагогічний потенціал природного середовища у формуванні екологічної свідомості особистості, страница 14

Таблиця 2

Показники критерію Вилкоксона для оцінки вірогідності зрушень значень ознак по шкалах методики ЭЗОП в експериментальних і контрольних групах

Перераховані вище факти свідчать, що експериментальні умови сприяли зміні змісту гносеологічного й аксиологического компонентів екологічної свідомості підлітків й юнаків. Результати експерименту дозволяють обґрунтувати доцільність використання інформаційно-педагогічного потенціалу природи в утворювальному процесі з метою формування екологічної свідомості що навчаються.

У висновку підтверджується правомірність висунутої гіпотези й формулюються наступні висновки:

1.  У системі сучасного екологічного утворення ключовий є ідея формування екологічної свідомості учнів, заснованого на визнанні  природи як  суб'єкта взаємодії, зміни ціннісних ориентаций із прагматичних на непрагматичні відносно природи й усвідомленні взаємозв'язку об'єктів й явищ социоприродной середовища. Але дана ідея  недостатньо реалізується в рамках навчальних дисциплін.

2.  Екологічна свідомість виступає як феномен, основними компонентами якого є гносеологічний, що відбиває сукупність подань людини про социоприродной середовище, і аксиологический, що лежить в основі формування особистісних позицій людини стосовно цього середовища й способів взаємодії з нею. На процес формування екологічної свідомості впливають внутрішні й зовнішні фактори, до числа яких ставляться індивідуально-психологічні й соціальні відповідно.

3.  На сучасному етапі слабко відбиті конкретні способи формування екологічної свідомості на основі персоніфікації природи й розкриття її інформаційно-педагогічного потенціалу в утворювальному процесі.

4.  На підставі актуальних потреб педагогіки є доцільним включення ідей гносеологічного підходу в сполученні зі средовым, синергетическим й аксиологическим  у програми екологічного утворення молоді, а також використання можливостей природи в процесі розвитку особистості учнів. Реалізація позначених ідей представляється можливої при вивченні спеціальних навчальних курсів, орієнтованих на формування цілісного подання учнів про социоприродной середовище, у рамках додаткового шкільного утворення.

5.  Результати емпіричного дослідження дозволили нам визначити можливості й доцільність використання інформаційно-педагогічного потенціалу природи в педагогічних умовах з метою формування екологічної свідомості підлітків й юнаків. Аналіз результатів дозволяє затверджувати, що

·  усвідомленню й поглибленню подань підлітків й юнаків про інформаційний потенціал природи сприяє розширення арсеналу методів пізнання навколишнього середовища;

·  застосування інформаційно-педагогічного потенціалу природи в утворювальному процесі сприяє стимулюванню потреби підлітків й юнаків у самопізнанні, саморозвитку, самовихованні через пізнання природи й визнання її суб'єктних властивостей;

·  розширення подань підлітків й юнаків про інформаційний  потенціал природи сприяє формуванню когнітивної, эстетической й етичної установок у відношенні до природи, а також персоніфікації природи й визнанню її суб'єктом взаємодії, більше глибокому усвідомленню взаємозумовленості явищ у світі, що лежить в основі формування екологічної свідомості особистості.