Інформаційно-педагогічний потенціал природного середовища у формуванні екологічної свідомості особистості, страница 12

У першому розділі аналізується розвиток відносини суспільства до природи в різні історичні епохи, визначається відношення до природи в системі індивідуальних цінностей людини. При вивченні факторів, що впливають на відношення людини до природи,  особлива увага приділяється когнітивним стилям, що лежать у процесі пізнання навколишнього середовища. Знайомлячи з даними темами, учні не тільки одержують інформацію про механізм пізнання й причини розходження пізнавальних процесів людей, але й мають можливість визначити власну провідну модальність, стиль мислення, відібрати й освоїти методи пізнання відповідно до мет саморозвитку. Пізнаючи навколишнє середовище, ми часто орієнтуємося на візуальну інформацію, недооцінюючи  можливості інших каналів одержання інформації (доказом цього служать результати експерименту, що констатує). Тому в змісті курсу приділяється особлива увага аналізу ролі звукової інформації природи в процесі розвитку й життєдіяльності людини.

При вивченні другого розділу розглядаються основні аспекти природного навколишнього середовища з погляду інформаційної теорії; визначається інформаційний потенціал природи через аналіз будови й поводження деяких тварин, можливість використання даного потенціалу в життєдіяльності людини. Опираючись на закони, що діють у природі й суспільстві, учні одержують можливість  усвідомити взаємозв'язок природи й людини, сформувати відношення до природи як до джерела знань.

В третьому розділі відбитий зміст основних функцій природи відносно життєдіяльності, розвитку й виховання людини. Тут розглядається роль природи у фізичному розвитку людини, у процесі формування й розвитку психічних процесів, здатностей, а також самопізнання й саморозвитку людини; ураховується роль природи в моральному, эстетическом, розумовому, фізичному, трудовому, вихованні.

При організації роботи учнів використаються різні методи навчання: розповідь, бесіда, дискусія, «мозковий штурм», вправи, практичні завдання, елементи тренінгу й ін. На заняттях чергуються індивідуальні, фронтальні й групові форми роботи. У процесі передачі інформації використаються методи, що дозволяють активізувати всі канали сприйняття: словесні, наочні й практичні методи навчання. Як засоби навчання використаються сама природа й різні види наочності: ілюстрації, фотографії, науково-популярні й художні фільми, схеми, таблиці, аудиозаписи. Зміст занять передбачає виконання самостійних завдань у рамках деяких тим курсу, орієнтованих на розширення арсеналу методів пізнання, усвідомлення своїх потреб у процесі пізнання природи, поглиблення подань про інформаційно-педагогічний потенціал природи й т.д. Розмаїтість форм, методів і засобів навчання дозволяють реалізувати основні принципи навчання й завдання курсу.

При реалізації програми експериментального дослідження в групи були включені учні загальноосвітньої школи й вихованці колонії. На формуючому етапі ми виключили з експерименту групу учнів професійного ліцею, оскільки умови їхньої соціалізації подібні до умов соціалізації школярів. Проведення розробленого курсу в різних умовах і з різними соціальними групами дозволило нам проаналізувати його можливості  й ефективність.

Результати формуючого етапу експерименту свідчать про наявність певних змін у поданнях, оцінках, установках, відносинах учасників експерименту до природи. Так, у  поданнях підлітків й юнаків природа знайшла ще більший ступінь значимості як джерело эстетических переживань, одержавши високу оцінку таких властивостей, як краса, природність, гармонійність (81%). З'явилося відношення до природи як суб'єктові взаємодії. При порівнянні природи й людини відзначено більше відповідей (з 14 до 30%), у яких респонденти не протиставляють їх, а підкреслюють їхня єдність, рівноцінність і взаємозалежність. При визначенні свого особистого відношення до природи учасники експерименту перенесли акценти на цінність природи як такий (з 7 до 37%). У частини респондентів (18%) виявилася орієнтація на здійснення ідентифікації себе із природою, що також може служити одним з механізмів усвідомлення й прийняття суб'єктних властивостей природи при формуванні екологічної свідомості.