Інформаційно-педагогічний потенціал природного середовища у формуванні екологічної свідомості особистості, страница 2

Ідеї єдності, взаємозв'язку людини й природи одержали свій розвиток у навчанні про ноосферу В. И. Вернадского, співзвучному основним напрямкам американського инвайронментализма (від англ. environment - навколишнє середовище).

Питання взаємини суспільства із природним середовищем знаходять своє відбиття в російській релігійній філософії (Н. А. Бердяєв, И. В. Киреевский, В. С. Соловйов, Н. Ф. Федоров, П. В. Флоренский й ін.), центральною ідеєю якої стало подання про те, що Людина - складова частина Природи і їх не слід протиставляти, а необхідно розглядати в єдності.

Проблему взаємини людини й середовища перебування досліджували  С. Н. Глазачев, Е. А. Когай, И. Д. Звєрєв, А. Н. Захлібний, И. Т. Суравегина й ін.

Природа зізнається як педагогічний фактор у процесі розвитку людини. Так, ідея здійснення морального виховання в процесі взаємодії учнів із природою розглядалася в роботах В. А. Сухомлинского, И. С. Матрусовой, И. Н. Пономаревой, Л. П. Симоновой, В. М. Сенкевич й ін.

Эстетическое виховання як одна зі сторін екологічної культури вивчалося Е. А. Єлізаровій, А. П. Печко,    А. Ж. Овчинниковой, Б. Т. Лихачовим, И. Ф. Смольяниновым, Ф. С. Худушкиным й ін.

Ідея формування екологічної культури особистості, у якому визначальної є розвиток екологічних подань, розкривається в роботах А. Н. Ільїна, С. Д. Дерябо, В. А. Ясвина, И. Д. Звєрєва, О. Н. Козлова, В. Д. Бондаренко, Т. Б. Барановой, Е. В. Гривко й ін.

Проблеми екологічного виховання розроблені в роботах И. Д. Звєрєва, А. Н. Захлібного, Б. Т. Лихачова, Н. М. Мамедова, Л. П. Салеевой, И. Т. Суравегиной й ін. Цими авторами розкриваються мети, завдання, принципи, умови екологічного виховання. Характеристику засобів, форм і методів екологічного утворення ми знаходимо в роботах А. Н. Захлібного, Н. А. Городецкой, Н. В. Добрецовой, А. В. Миронова й ін.

Психолого-педагогічне обґрунтування проблеми взаємодії середовища й розвитку особистості відбито в роботах Л. И. Божович, А. Н. Леонтьева, В. Н. Мясищева, А. П. Сидельковского, П. М. Якобсона й ін.

Проблема аналізу навколишньої людини середовища з обліком екологічних, техніко-технологічних, інформаційних, соціальних, психологічних й антропологічних аспектів зачіпається в роботах Т. М.  Дридзе., Ю. С. Песоцкого й ін. Питання про формування цілісних сучасних подань учнів  про наукову картину миру піднімають В. Н. Михайлівський, К. Колин й ін.

Можливості застосування синергетического підходу в галузі освіти з погляду формування цілісного світогляду що навчаються й організації утворювального процесу розглядаються В. Г. Виненко, В. В. Налимовым, Л. И. Новиковій, Н. М. Таланчук, В. А. Ігнатовій, Е. Н. Князєвій, С. П. Курдюмовым, М. В. Богуславским, С. С. Шевелевой й ін.

На сучасному етапі в розвитку утворення ідея формування екологічної свідомості школярів представлена з обліком різноманітних педагогічних умов: розроблені навчальні курси по екології як самостійній навчальній дисципліні; формування екологічної свідомості рекомендується при вивченні естественнонаучных і гуманітарних дисциплін; розроблені спеціальні курси, спрямовані на формування екологічної свідомості в рамках системи додаткового утворення, особливо в організації екологічної практики й учбово-дослідницької діяльності учнів.