Інформаційно-педагогічний потенціал природного середовища у формуванні екологічної свідомості особистості, страница 5

- у визначенні доцільності формування подань про інформаційно-педагогічний потенціал природи й можливості використання його в процесі саморозвитку старшокласників на підставі провідних потреб і новотворів підліткового і юнацького віку.

Практична значимість дослідження відбивається в тім, що

-   уточнені й вивчені зовнішні й внутрішні фактори формування аспектів екологічної свідомості підлітків й юнаків, що мають значення для сучасного педагогічного процесу;

- сформульовані рекомендації змістовного, процесуального й діагностичного характеру з метою використання інформаційно-педагогічного потенціалу природного середовища в процесі формування екологічної свідомості підлітків й юнаків;

- розроблена й перевірена діагностична методика, що може застосовуватися у вивченні цілісних подань підлітків й юнаків про природу, що лежать в основі екологічної свідомості;

-   розроблена й апробована програма спецкурсу, що може застосовуватися в утворювальній практиці навчальних закладів, навчанні підлітків й юнаків з різних соціальних груп.

Вірогідність й обґрунтованість результатів дослідження забезпечені відповідністю обраної методології досліджуваній проблемі, всебічним аналізом проблеми, використанням комплексу методів і діагностичних методик, адекватних завданням дослідження, репрезентативністю вибірки, відповідністю експериментального плану й програми дослідження заявленим завданням, перевіркою експериментальних умов у різних групах що навчаються, статистичною значимістю експериментальних даних, можливістю повторення інваріанта експерименту в нових умовах навчання й виховання.

Організація й етапи дослідження:

Перший етап (2002 – 2004 р. г.) – здійснювався підбор й аналіз наукової й методичної літератури по проблемі дослідження, розроблявся понятійний апарат, проводився аналіз і добір методик дослідження, розроблялася програма етапу, що констатує, експерименту, визначалася експериментальна база дослідження.

Другий етап (2004 – 2005 р. г.) – розроблялася й перевірялася додаткова методика діагностики подань про природу; організовувався експеримент, що констатує, оброблялися й узагальнювалися його результати, розроблялася програма формуючого етапу дослідження.

Третій етап (2005 – 2006 р. г.) – проводилася експериментальна робота з перевірки гіпотези дослідження через реалізацію розробленої програми спецкурсу в конкретних педагогічних умовах загальноосвітньої школи й виховної колонії, здійснювалися обробка й аналіз даних, отриманих у результаті експериментальної роботи, систематизація й узагальнення результатів всієї дослідницької роботи, подання їх у вигляді кандидатської дисертації.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення й результати були представлені на  міжнародній науково-технічній конференції «Проблеми екології на шляху до стійкого розвитку регіонів» (Вологда, 2003 р.); міжрегіональному фестивалі «Здорове життя» (Вологда, 2003 р.); всеросійської наукової конференції по проблемі «Вузівська наука регіону» (Вологда 2005 р.); всеросійської науково-методичної конференції «Модернізація утворення. Регіональний аспект» (Вологда, 2006 р.); міжнародної науково-практичної конференції «Педагогічне утворення в педагогічних і непедагогічних вузах і коледжах» (Москва, 2006 р.), а також на засіданнях методичних об'єднань учителів естественнонаучных дисциплін загальноосвітньої школи. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки й лабораторії педагогічних досліджень Вологодського державного педагогічного університету.

Структура дисертації відбиває логікові дослідження й складається із введення, двох глав, висновку, бібліографії й додатків. Вона містить 176 сторінок тексту без додатків, включає 6 малюнків, 10 таблиць, список літератури з 191 найменування. У додатках представлені експериментальні матеріали.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У введенні обґрунтовані актуальність проблеми, визначені мета, завдання, об'єкт, предмет, гіпотеза, методи дослідження, позначені його наукова новизна, теоретична й практична значимість.