Інформаційно-педагогічний потенціал природного середовища у формуванні екологічної свідомості особистості, страница 4

   За методологічну основу прийнятий гносеологічний підхід у сполученні зі средовым, синергетическим й аксиологическим.

Як загальнонаукова основа нашого дослідження виступає теорія інформаційних полів, холистическая теорія навчання, навчання про домінуюче відношення особистості до навколишнього світу як внутрішньому потенціалі її діяльності, теорія становлення особистості в активній взаємодії з навколишньою дійсністю.

Конкретной науковою основою є провідні положення педагогіки й психології про цілісний характер особистості, її субъектности в діяльності й власному розвитку; значимості зовнішніх умов у процесі розвитку особистості; впливі індивідуальних пізнавальних стилів на особливості діяльності людини, цінності розвитку не тільки личностно значимих властивостей, але й формування суспільно важливих якостей, у тому числі гуманістичної установки відносно природи й суспільства.

Гіпотеза дослідження – формування екологічної свідомості в підлітків й юнаків буде більше ефективним при дотриманні наступних педагогічних умов:

- збагачення арсеналу методів пізнання навколишнього середовища в підлітків й юнаків;

- розширення й поглиблення подань про інформаційно-педагогічний потенціал природи. Внаслідок цих умов відбувається: 1) переорієнтація підлітків й юнаків із прагматичної установки на когнітивну й етичну  у відношенні до природного середовища; 2) персоніфікація Природи й визнання її підлітками і юнаками як суб'єкта утворювального процесу; 3) підвищення пізнавальної активності відносно природи; 4) стимулювання потреби підлітків й юнаків у самопізнанні, саморозвитку, самовихованні через пізнання природи; 5) більше глибоке усвідомлення підлітками і юнаками взаємозумовленості природних і соціальних явищ.

Для реалізації завдань дослідження й перевірки гіпотези обрані наступні методи:

- методи теоретичного дослідження: аналіз філософської, педагогічної, психологічної, соціологічної літератури по проблемі дослідження; аналіз змісту навчальних програм і навчальних посібників у рамках естественнонаучных дисциплін з метою вивчення відбиття в них еколого-ціннісних ориентаций і способів їхнього формування;

- емпіричні методи: аналіз документів, тестування, анкетування, проективний метод, експеримент, аналіз продуктів творчої діяльності учнів;

- методи математичної статистики і якісного аналізу результатів, інтерпретаційні методи.

Експериментальною базою дослідження служили утворювальні установи МОУ «Середня загальноосвітня школа № 12», МОУ «Професійний ліцей № 18» і пенітенціарна установа Вологодська виховна колонія м. Вологди. У дослідженні брали участь 150 школярів, 80 учнів професійного ліцею й 70 вихованців колонії у віці 15 - 17 років.

На захист виносяться:

- характеристика інформаційно-педагогічного потенціалу природного середовища і його ролі в процесі формування екологічної свідомості особистості;

- опис результативних зовнішніх і внутрішніх факторів при формуванні різних аспектів екологічної свідомості підлітків й юнаків;

- характеристика умов використання інформаційно-педагогічного потенціалу природи в утворювальному процесі з метою формування екологічної свідомості підлітків й юнаків.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в наступному:

- уточнені й проаналізовані фактори, що впливають на формування аспектів екологічної свідомості підлітків й юнаків;

- обґрунтований взаємозв'язок оцінки інформаційно-педагогічного потенціалу природи підлітками і юнаками з особливостями їхні відносини до природи й характеристикою цілісних подань про неї як основними аспектами екологічної свідомості;

- розроблений й експериментально обґрунтований спецкурс, що веде ідеєю якого є  використання інформаційно-педагогічного потенціалу природи з метою створення умов для формування екологічної свідомості підлітків й юнаків.

Теоретична значимість дослідження полягає:

- в обґрунтуванні інформаційно-педагогічного потенціалу природи як педагогічного фактора;

-   у розробці умов формування екологічної свідомості особистості через використання інформаційно-педагогічного потенціалу природи;