Психологічний аналіз професійних намірів старшокласників, страница 9

Розглянемо безпосередньо процес розробки форм психотехнологічного процесу.

На початку необхідно відштовхуватися від чітких параметрів діяльності, що виводяться в модельований простір. Як таких параметрів нам представляються наступні:

Мета діяльності – в модельованому середовищі ми розуміємо під цим наступне: запропонувати людині або групі прийняти участь в певному процесі, вирішити задачі, навик яких необхідний в реальних соціальних умовах життєдіяльності і групи, і окремого індивіда.

Прогнозований результат діяльності у результаті конкретної форми організації психотехнологічного процесу повинен бути значимо, бажано міг би виводитися в кількісні показники, мав можливість піддаватися перевірці і залежати об'єктивно від оптимальності використовування учасниками процесу своїх особових ресурсів, тобто виходити на проблему параметрів ефективності діяльності.

В оптимумі параметри модельованої діяльності повинні бути такими, щоб мати можливість бути програмованими з погляду продуктивності, якості і надійності. Аналіз параметрів ефективності діяльності повинен відповідати декільком можливим алгоритмам  способів діяльності як конкретного чину досягнення поставленої мети. Спосіб діяльності буде визначатися умовами, в яких вона протікає. При цьому необхідність знаходження способів діяльності, що відповідають таким умовам, перетворює її в рішення задачі, яке і аналізується пізніше з погляду оптимальності.

В своєму підсумку проходження особи через комплексний психологічний процес, направленого на проектування професійного шляху старшокласників, приводить до формування мети - рівня досягнень, спроектованій на реальний соціум. Рівень досягнень і рівень домагань – дві настільки зв'язані величини, що не допускають можливості  виникнення деструктивних усередині особових конфліктів між досягнутим і реальним і здатні направляти активність на послідовне нарощування особових ресурсів. При цьому рівень домагань базується на сформованому умінні привертати не тільки власний, але і зовнішній соціальний досвід для формування власного шляху.

Нормативний результат діяльності визначається здатністю не стільки привласнювати певні встановлені  норми у власній соціопрофесіональної діяльності, скільки володіння навиком визначення власних норм, визначальних соціальну взаємодію суб'єктів  в професійній позиції і проектування їх на соціум. При цьому поняття норми шляхом відповідного психотехнологічного оформлення предстає достатньо широко і максимально операціоналізовано. Це пов'язано з тим, що саме здібність до нормотворчості в соціальних умовах, що змінюються, стає однією з складових, ведуть, що забезпечують розвиток людини  і стійкість його до толерантності. Тут необхідно пам'ятати, що по відношенню до окремого індивіда або групи як в реальному  житті, так і в модельованому психотехнологічному процесі, норма повинна виконувати три основні інформаційні функції: орієнтуючу, програмну і прогнозуючу. Всі разом ці функції визначають і саму логіку людських вчинків або дії людей у складі групи, тобто конкретно визначають вибір мети і засобів, ухвалення розв'язання і планування вчинку передбачення і оцінка його суб'єктивних і об'єктивних наслідків.

Умови діяльності сприймаються індивідом після проходження направленого психотехнологічного процесу як конструйовані для цілей оптимальної організації власного процесу життєдіяльності з погляду рівня розвитку власних особових ресурсів і цілі – рівня досягнень. При цьому стимулювання не розглядається як окремий значущий блок.

Основна проблема полягає в тому, що взаємодія і створення ефекту направленого розвитку індивіда на етапі оптанта не можуть бути підлеглі логіці  окремого набору вправ і методів. Необхідна певна соціальна система, яка реально забезпечує зв'язок між модельними процесами і реальним нарощуванням успішності в звичному соціальному середовищі людини. Саме ця вимога викликає необхідність організації психотехнологічного процесу проектування професійного шляху саме в школі, тобто в соціально-освітніх програмах.