Психологічний аналіз професійних намірів старшокласників, страница 4

2.  Батьки, дорослі беруть участь в питанні про професійне майбутнє; але в даному випадку вони згодні із зробленим їм вибором професії і сприяють його реалізації.

3.  Дорослі не згодні із зробленим вибором дитини і займають наступні позиції:

А) знайомі по своєму особистому досвіду з обраною дитиною професією, активно протидіють його прагненню вибрати її і роблять все можливе, що б визначити старшокласника на пропоновану або конкретну спеціальність;

Б) знайомі по своєму особистому досвіду з обраною дитиною професією і протидіють цьому вибору, пропонуючи «любу іншу», але тільки не «цю» професію.

4.  Батьки дають дітям в тій або іншому ступені збочену орієнтацію:

А)   з різних причин створюють в дітей невірне уявлення про свою або знайомої професії, культивуючи в дитини відношення до даної професійної діяльності;

Б)  батьки, по суті, не знайомі з пропонованою ними дитині професії, але активно радять її вибрати, мотивуючи вибір даної професії її престижністю в суспільстві.

В) батьки не обмежують дітей у виборі професії, але підкреслюють важливість освіти, активно відкидаючи всі інші варіанти професійної освіти

Е.А. Клімов відзначає, що жоден з описаних варіантів позицій батьків не сприяє правильному вибору професії їх дітьми. На основі наявного емпіричного досвіду, синтезують різні дослідження, виділяють як позитивної і найбільш адекватної для формування ОПП, наступну позицію батьків:

Дорослі створюють умови для самостійного і активного пошуку дітьми правильних, етично-обгрунтованих відповідей на питання «З ким (тобто з якою спільністю людей) бути?», «Яким бути?»,«Де я якнайбільше буду корисний людям?»,«Що я зможу дати суспільству?»- ці питання і складають ядро класичного вибору професії.

Для створення названих вище умов дорослі знайомлять дітей з різноманітністю професій, звертають увагу дитини на професійний самоаналіз різних сторін його особи, з погляду обговорюваних професій, піклуються про виховання пошани до праці, до суспільства, до людини, створюють можливості для проби сил в різних професійних напрямах, обговорюють з дітьми професійні плани і дають поради (а не розпорядження і директиви), допомагають знайти додаткові відомості про професії, що вважаються за краще, спеціальності, професійні учбові заклади.

Зрозуміло, що це варіант позиції дорослих, що ідеалізується. Реалізація його під силу системі «сім’я – школа - професійна освіта – охорона здоров’я - сфера праці». Але ураховуючи соціально-економічне положення в нашій країні, виникає ряд суперечностей, що впливають на дану систему. Розглянемо ці суперечності більш докладно.

Перша суперечність - між недостатньою інформованістю підростаючої людини про складний неспостережуваний, неозорий світ професій і   педагогічного і навіть конституційно-правовою) вимогою свідомості і самостійності вибору професії.

Друга суперечність – між потребою старшокласника в ділових порадах у зв'язку з обдумуванням його майбутнього професійного шляху і відсутністю в його найближчому оточенні компетентних порадників, озброєних не обходженими методами роботи і достатнім набором засобів інформації.

Третя суперечність – між професійними планами старшокласників, з одного боку, і його стійкими особистими якостями – з іншою, це свого роду внутрішньосуб'єктивна суперечність.

Четверта суперечність між професійними планами старшокласника і планами, сформованими відносно нього старшими, а також однолітками.

П'ята суперечність – між високими запитами вихованої в школі до рівня культури праці на виробництві, і реальним рівнем цієї культури в конкретних випадках.

Шоста суперечність – між об'єктивними вимогами трудових постів, що історично склалися, посад і стійкими якостями особи, що склалися в людей. Йдеться не про всередині суб'єктивну суперечність, а про те, що в людей у принципі немає початкової придатності.