Інженерний захист території та периметра об'єктів. Природні і штучні перешкоди. Розмірні і вагові характеристики огороджень AXIAL/FAPEX, страница 34

300 байт

Рис.1. 51 — VeinCheck - регістратор.

1.3.3.4. Розпізнавання по райдужній оболонці (сітківці) ока.

Використання очей з метою ідентифікації для більшості людей було неприйнятно, тому що необхідно було наближати око до розпізнавального приладу. В даний час розроблена апаратура, що дозволяє аналізувати райдужну оболонку з відстані 30...45 см. Фізіологи знайшли, що райдужна оболонка має дуже детальну будівлю і не змінюється протягом десятиліть життя. Її структура така ж індивідуальна, як і відбиток пальця, більш того, вона має в 6 разів більше різних характеристик, чим відбиток. Крім того, на відміну від малюнка капілярних ліній, райдужну оболонку не можна змінити хірургічно. У людей з ослабленим зором, але неушкодженою райдужною оболонкою, усе рівно можуть скануватися і кодуватися ідентифікуючі параметри. Якщо є катаракта — ушкодження хрусталика ока, що знаходиться за райдужною оболонкою, вона ніяким образом не впливає на процес сканування райдужної оболонки.

Розроблена в 1994 році система IriScan використовує стандартну відеокамеру як джерело зображення та апаратуру для аналізу. Аналіз починається з виявлення райдужної оболонки на цифровому зображенні, потім установлюється зона (див. рис. 1.52), у результаті аналізу якої формується 256бітовий код, котрий можна порівнювати з кодами, записаними в пам'яті комп'ютера. Час, необхідний для розрахунку цього коду, складає 100 мс. Неправильний дозвіл на допуск у системі IriScan складає приблизно 1 випадок з

131000. [19]

При ідентифікації по візерунку сітківки, очне яблуко перевіряємої особи сканується оптичною системою з використанням інфрачервоного світла низької інтенсивності спрямованого через зіницю до кровоносних судин на задній стінці ока і виміряється їх кутовий розподіл щодо сліпої плями. Для реєстрації контрольного зразка потрібно близько 40 байт. Отримана в такий спосіб інформація зберігається в пам'яті системи і використовується для порівняння. Типовий час авторизації складає менш 60 с. Імовірність прийняття неавторизованого користувача складає менше 0,0001%, а імовірність відхилення свого користувача при першій спробі — 2%, тому сканери для сітківки ока одержали велике поширення в надсекретних системах контролю доступу. Однак зображення сітківки повинне бути чітким на задній частині ока, тому катаракта може негативно впливати на якість його зображення.

В даний час на українському ринку пропонуються три реалізації розглянутого методу. Пристрій «EyeDentification Sistem 7,5» дозволяє здійснювати вхідний контроль з регулюванням тимчасових зон, роздруківку повідомлень у режимі реального часу , ведення журналів проходів і т.п. Цей пристрій має два режими роботи: перевірки і розпізнавання. У режимі перевірки після набору pin-коду відбувається порівняння образа, що зберігається в пам'яті контролера, із пред'явленим. Час перевірки складає не більш 1,5 с. У режимі розпізнавання відбувається порівняння пропонованого зразка з усіма розміщеними в пам'яті. Пошук і порівняння займає менш 3 секунд при загальній кількості зразків 250. При успішній авторизації автоматично активізується реле і подається сигнал на виконавчий механізм безпосередньо або через керуючий комп'ютер. Звуковий генератор указує стан пристрою. Пристрій постачений 8-знаковим рідкокристалічним дисплеєм і 12-кнопковою клавіатурою. Ємність енергонезалежної пам'яті — до 1200 образів.

 

Рис.1. 52 — зона аналізу на райдужній оболонці ока.

Другою реалізацією розглянутого методу є система «Ibex», що на відміну від пристрою«EyeDentification Sistem 7,5» характеризується виконанням оптичного блоку у виді пересувної камери. Електронний блок установлюється на стіні. Всі інші характеристики збігаються.