Інженерний захист території та периметра об'єктів. Природні і штучні перешкоди. Розмірні і вагові характеристики огороджень AXIAL/FAPEX, страница 10

Стандартні технології виготовлення механічних замків мають один самий головний і дотепер нездоланний недолік: пара замок-ключ виготовляється і підбирається раз і назавжди. До того ж, навіть невеликі погрішності при припасуванні цієї пари по розмірах кодових елементів ключа ведуть до нечіткого відкривання-закривання замка. Цим недоліком дуже просто користуються злочинці для несанкціонованого підбора ключа. Методи несанкціонованого відкривання механічних замків шляхом підбора подібних ключів або за допомогою відмичок добре відомі навіть починаючим зломщикам, не говорячи вже про те, що украсти, або скопіювати ключ найчастіше не потребує великих зусиль.

З метою усунення цього вагомого недоліку на початку 90-х років на Україні почалося конструювання електронних і механічних замків із ключемідентифікатором особи.

У 2000 році Хмельницький приладовий завод «Нева» придбав ліцензію на виробництво першого серійного цифрового кодового механічного замка (ЦКМЗ) із ключем-ідентифікатором Бондаренко (БІК).

Удалося створити винятково плоский механізм замка з могутнім широким ригелем, у якому при товщині замка 12 мм товщина ригеля складає 9 мм високоякісної загартованої сталі. Завдяки таким параметрам замок одержав назву «Компакт» (див. рис. 1.20 ).

 

Рис.1. 20 — Цифровий кодовий механічний замок «Компакт»

Конструкція кодової голівки ЦКМЗ спроектована і виготовлена з використанням цифрових інформаційних технологій, що дозволило значно спростити конструкцію, зробити її більш технологічною, надійною і дешевою. Але найважливіша відмінність ЦКМЗ «Компакт» — це можливість перекодування замка користувачем нескінченну кількість разів.

Кодування ключа-ідентифікатора здійснюється користувачем безпосередньо перед відкриванням замка, що практично цілком виключає можливість несанкціонованого копіювання кодової комбінації безліччю відомих у злочинному світі способів.

У той же час кодову комбінацію, у разі потреби, можна повідомити довіреній особі по стандартних каналах зв'язку, що дозволяє відкрити замок без передачі ключа, за допомогою ключа-ідентифікатора іншої фізичної особи, якому користувач згодний повідомити код-ідентифікатор.

З огляду на неінформаційний стан ключа-ідентифікатора, у режимі збереження, на його корпус (ручку) можна нанести важливу інформацію, наприклад, про місце проживання користувача, його телефон, групі крові і т.д. Ця унікальна можливість не може бути використана в жодному з відомих механічних замків з постійно закодованим ключем.

1.3.1.2. Механічні та електромеханічні кодові замки

Це знайомі усім нам з дитинства "замки з кнопками" (див. рис. 1.21). Клавіатура таких замків складається, як правило, з 10 цифр і двох-трьох допоміжних кнопок. Механічний кодовий замок "пам'ятає" одну комбінацію цифр, що дозволяє його відкрити. Більш складні пристрої, що мають електронну начинку, можуть реагувати на досить велику кількість кодів, що можуть відкривати доступ у приміщення різним співробітникам (чи групам співробітників).

Мінус простих кодових замків полягає в тому, що код має звичай швидко ставати відомим занадто багатьом людям, у тому числі й абсолютно стороннім.

Існують також картково-кодові електронні замки (див. рис. 1.21 — г).

                                                                 в                                                   г а, б– електронні кодові замки; в – замок з карткою; г – картково-кодові замки.

Рис.1. 21 — Приклади конструктивних вирішень електронних кодових замків та їх карток

1.3.1.3. Системи електронних замків

Найбільшу стійкість мають електронні замки з ключами у виді електронних карток типу Touch Memory (Button) (див. рис. 1.22). Електронний ідентифікатор такого виду представляє собою мікросхему, розміщену в герметичному корпусі з нержавіючої сталі. Корпус має циліндричну форму діаметром 16 мм і висотою 3–5 мм. Такий корпус стійкий до впливу агресивних середовищ: до вологи, бруду і механічних навантажень. Крім захисту, корпус мікросхеми виконує роль контактної групи: один контакт — кришечка і бічна поверхня, інший — ізольоване металеве денце. Кожна мікросхема має незмінний 64-розрядний номер, визначити який перебором практично неможливо — близько 1020 комбінацій. Механічна стійкість замків забезпечується за рахунок подовжених горизонтальних і вертикальних ригелів.