Автономні контролери призначені для роботи з одним виконавчим пристроєм і не передбачають можливості об'єднання з іншими аналогічними контролерами. Яскравими прикладами подібних систем є замки з вбудованими кодонабірними клавіатурами і зчитувачами пластикових карток. Ці пристрої, як правило, сполучені з кодонабірною клавіатурою і зчитувачем карток, а деякі моделі дозволяють підключення принтера для реєстрації подій. Якщо вам треба контролювати тільки одні двері, ці контролери призначені для вас (рідка ситуація).
Мережні контролери дозволяють поєднувати в єдину систему від двох до декількох сотень контролерів і розділяються на: — малі (від 1 до 16 пристроїв ідентифікації); — середні (від 16 до 32 пристроїв ідентифікації); — великі (від 32 і більш пристроїв).
До одного мережного контролера, у залежності від моделі можна підключити два і більш пристрої ідентифікації і виконавчих пристроїв. Як правило, мережні контролери мають на увазі використання в системі персонального комп'ютера, що дозволяє стежити за роботою системи, керувати нею, вносити необхідні зміни в їхні бази даних.
У випадку найпростіших систем база даних взагалі може зберігатися на персональному комп'ютері, однак, стійкість роботи таких систем стосовно зовнішніх впливів занадто мала (у випадку виходу комп'ютера з ладу вся система припиняє свою роботу). Більшість контролерів можуть працювати як у діалоговому, так і в буферному (автономному) режимі роботи, що значно підвищує стійкість усієї СКД. Як додаткову можливість ці пристрої можуть контролювати шлейфи охоронно-пожежної сигналізації і додаткові релейні виходи для керування системами телевізійного спостереження, оповіщення і пожежегасіння.
Можливості програмного забезпечення для мережних контролерів дуже великі: вони дозволяють відображати на плані об'єкта місця спрацьовування пристроїв ідентифікації, керувати додатковими системами (наприклад, телевізійними), вести облік робочого часу співробітників, визначати їхнє поточне місце розташування, тестувати систему тощо. Є можливість підтримки комп'ютерних мереж різними робочими станціями з можливістю передачі прав доступу й інформації з телефонних мереж.
1.3.2.2. Архітектура побудови мережних СКД.
По архітектурі побудови всі СКД на базі мережних контролерів розподіляються на три групи:
1. Системи з зосередженою логікою.
2. Системи з розподіленою логікою.
3. Комп'ютерні системи.
Розглянемо кожну з цих груп окремо.
Рис.1. 27 – Системи з зосередженою логікою
Системи з зосередженою логікою.
Основною ознакою систем із зосередженою логікою є те, що кожний її елемент є цілком закінченим функціональним модулем, об'єднаний у мережу разом з іншими, як це показано на рис. 1.27.
Кожен контролер подібної системи містить усередині себе практично всю максимально можливу конфігурацію, незалежно від того потрібні вам у даному випадку і місці ці функції чи ні. Унаслідок цього такі системи досить прості в проектуванні й установці, дуже стійкі до зовнішніх впливів, але вартість їх при побудові великих систем вище, ніж в інших.
Системи з розподіленою логікою.
Основною особливістю подібних систем є фізичний поділ окремих частин контролера СКД у виді окремих модулів.
Подібні системи, як правило, містять інтелектуальні пристрої ідентифікації, у які інтегрована частина схем контролера. Варіанти побудови подібних систем (на рис. 1.28 показаний один з можливих варіантів) можуть порізному розподіляти різні функції контролера. Ці системи найбільш гнучкі до побудови необхідної на конкретному об'єкті конфігурації і виграють по вартості при побудові великих (більш 10 пристроїв ідентифікації) систем.
До IBM PC СхемаСхема буферу бази даних подій . . .
На виконуючийпристрій Схема прийняття рішення Схема обробки сигналів . .
.
Пристрій ідентифікації
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.