Книга Хорхе Діаcа Сінтас і Гунілли Андерман, на відміну від вищезазначених робіт, охоплює переклад кіно набагато ширше, розглядаючи його в цілому, і окремі його види, наприклад: субтитрування, переклад для подальшого озвучування, сурдопереклад аудіовізуальних текстів, театральну мову з точки зору перекладу аудіовізуальних текстів. Окрема глава книги присвячена теорії та методиці навчання кіно перекладу [35].
У книзі Майкла Кроніна кінопереклад розглядається з дещо незвичайної точки зору – з точки зору його сприйняття. Крім того, автор порівнює кінопереклади, виконані в різні епохи, починаючи від зародження звукового кіно («Вечер в опере» (1935р.), до сучасних («Трудности перевода» (2003р.) і «Переводчица» (2005р. ) та аналізує їх, намагаючись виявити деякі закономірності перекладу.
Крім того, варто відзначити роботу С. Коннора, мовознавця і
літературознавця з Оксфордського університету, в якій він розглядає кінопереклад, як історично-культурологічний феномен. В одній з глав своєї книги він розглядає кіно в цілому і зокрема кінопереклад, проте робить це з точки зору художньої цінності даного виду діяльності та впливу різних типів озвучування на сприйняття кінофільмів.
У російськомовному перекладознавстві питання кіноперекладу піднімаються в багатьох роботах, проте більшість з них носить чисто теоретичний характер. Р.А. Матасов у своїй дисертації, присвяченій методиці навчання кіноперекладу, приділяє увагу і теорії кіноперекладу, однак це не головна тема його праці [46, c. 66].
У статті С.А. Кузьмичова «Переклад кінофільмів, як окремий вид перекладу» розглядається історія питання, різні типи кіноперекладу, особливості і складності кожного з них. С.А. Кузьмичов також дає рекомендації з перекладу кінодіалогу, спираючись на переклад діалогу в художніх текстах. Зачіпається ще й проблема озвучування кіно після перекладу, редагування готового тексту [42, c. 166].
Варто відзначити статті Д.М. Бузаджи, присвячені кіноперекладу, його актуальним проблемам. У статті «По расчету и без брака», написаної ним у співавторстві з В.К. Ланчіковим, аналізується переклад скетчу англійської комік-трупи «Монті Пайтон», виконаний авторами для подальшого озвучування. Крім того, мова в статті йде про специфіку такого виду перекладів, автори описують перекладацьку стратегію, якою користувалися під час виконання роботи [32].
У статті «Норма ненормативного. Ругаемся адекватно» Д.М. Бузаджи також приділяє увагу питанням кіноперекладу, висловлюючи критику у відношенні усталених способів перекладу ненормативної лексики, в першу чергу, в погано виконаних кіноперекладах і зіставлені лексики англомовних та російськомовних фільмів.
Проблеми та історія кіноперекладу розкриваються в статті «Киноперевод: мало что от Бога, много чего от Гоблина», під авторством М.Берді, Д.М. Бузаджи, Д.І. Ермоловича, М.А. Загота, В.К. Ланчікова, П.Р. Палажченко, де кожен з учасників круглого столу висловлює думку про сучасний стан справ в кіноперекладі і про його майбутнє[33].
Не можна не згадати й роботи В.Є. Горшкової, в яких кінопереклад розглядається з лексикологічної, семіотичної і лінгвокультурологічної точки зору.
Існує велике число російськомовних статей про техніку озвучування кіно, які носять науково-популярний характер.
У статті І. Сапожникова «Дубляж и закадровое озвучивание фильмов» автор приділяє велику увагу технічній стороні озвучування киноматеріалу, в тому числі, розбіжностям між закадровим озвучуванням і дубляжем з точки зору актора, практичним порадам для акторів, розповідає про прийнятний рівень гучності при озвучуванні, що теж важливо для комфортного прослуховування, згадує роботу звукорежисера при озвучуванні фільмів. Зрозуміло, автор статті не міг не приділити увагу питанню перекладу, так як, на його думку, дана діяльність також є вельми важливою в процесі локалізації фільмів [58].
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.