Особливості перекладу субтитрів до аудіовізуального продукту (на прикладі німецькомовного фільму «Knockin' on Heaven's Door»), страница 11

1. Відсутня ілюзія того, що аудіовізуальний текст був створений мовою перекладу, на відміну від якісно виконаного дублювання.

2. Сприйняття субтитрів вимагає великих зусиль від реципієнта. Крім того, читаючи субтитри, реципієнт перестає фокусувати увагу на відеоряді, що тягне за собою часткову втрату візуальної інформації.

3. При створенні субтитрів неминуче використання компресії, так як темп людської мови вищий від швидкості читання. Отже необхідно максимально стискати текст, а в діалогах ще й зменшувати час, коли текст субтитрів знаходиться на екрані. Крім того, обсяг субтитру обмежений 30-40 знаками. Максимальна кількість рядків – 2.

4. Через використання компресії і опущення, при субтитруванні часто втрачається експресивність мови оригіналу.

Позитивні сторони використання дублювання

1. Велика потенційна аудиторія, в тому числі неписьменні верстви населення, люди з ослабленим зором, діти і т.д.

2. Не вимагає великих зусиль для сприйняття носіями мови перекладу.

3. Створюється ілюзія, що аудіовізуальний текст був спочатку виконаний на мові перекладу, тобто долається мовний бар'єр.

4. Дублювання дозволяє компенсувати діалектні і соціолектні особливості мови персонажів, що при субтитруванні майже неможливо.

5. Так як при дублюванні оригінальна аудіодоріжка заглушується накладеною на неї аудіодоріжкою з перекладом, це дає можливість застосувати цензуру до деяких реплік, замінюючи їх іншими, при цьому глядач не помітить підміни.

Негативні сторони використання дублювання

1. Великі матеріальні витрати на обладнання і роботу акторського складу.

2. Великі тимчасові витрати при озвучуванні та супутньої їй правці тексту перекладу.

3. Реципієнту не чути голосів акторів оригіналу, а актори дубляжу не завжди можуть прочитати текст так само виразно, як це робив актор оригіналу.

3.2 Порівняння тексту субтитрів та тексту, призначеного для подальшого озвучування

Існує хибна думка, що порядковий переклад оригіналу підходить як для субтитрування, так і для подальшого озвучування, не вимагаючи при цьому редагування. Як показує практика, один і той же текст одного і того ж аудіовізуального матеріалу, перекладений для подальшого субтитрування або подальшого озвучування, може нести в собі істотні відмінності [38, c. 61].

Об'єднує в обох випадках два поданих типи текстів те, що при їх створенні та редагуванні обсяг іноді, коли того вимагає ситуація, навмисно скорочується, що зумовлено правилами створення субтитрів (обмеженням числа знаків на екрані) та дубляжу (тривалість звучання перекладу обмежена тривалістю звучання оригіналу). Скорочення обсягу тексту відбувається за рахунок опущення надлишкових елементів, підбору більш коротких синонімів та іноді за рахунок опущення елементів, що не несуть інформації для розуміння сюжету.

Надмірність – повторна (багаторазова) передача однієї і тієї ж інформації, як експліцитно (плеоназм), так і імпліцитно. В останньому випадку надлишок інформації може передаватися або за традицією, або для збільшенням надійності повідомлення [43].

В галузі субтитрування існує розподіл дискурсу на три типи елементів:

a)  необхідні елементи (переклад обов'язковий);

b)  частково необхідні елементи (мають викладатися в стислій формі);

c)  надлишкові елементи (при перекладі можуть опускатися).

Необхідні елементи – це всі елементи, що несуть у собі інформацію про зміст тексту, без якої читачі не могли б стежити за розвитком сюжету.

До другої і третьої категорій відносять:

a) повтори;

b) власні імена в апелятивних конструкціях;

c) фальстарти;

d) інтернаціоналізми;

e) емоційно забарвлені вигуки ( ах! , ох! і т.д.);

f) вигуки, що супроводжуються жестом, що виражають привітання, згоду, незгоду, здивування і т.д.;

g) слова-зв'язки, що не несуть семантичного навантаження, а виконують тільки фатичну функцію;

Більшість з цих елементів можуть опускатися, тому що вони є в звуковій доріжці аудіовізуального тексту. Їх дублювання в субтитрах було б зайвим.