Після укладення субтитрів до фільму, відбувається процес їх синхронізації з відео файлом. В результаті глядачі отримують фільм, який супроводжується текстовим рядом в нижній частині екрану. Текст з’являється одночасно з фразою героя фільму, чи його жестом, певним звуком, появою невідомого напису, чи іншій дії, яка вимагає пояснення.
Кінцевий результат має такий вигляд (Рис. 3.)
Рис. 3. Стоп-кадр з прикладом 2-рядкового субтитру німецькою мовою.
Дані субтитри не є професійними, вони скоріше аматорські, тому наявність технічних помилок не є показником їх низької якості. Спотворене відображення тексту субтитру є результатом неспівпадіння вибраного кодування та мови для створення субтитру (Рис.4.).
Рис. 4. Стоп-кадр з прикладом спотвореного відображення субтитру німецькою мовою.
Сьогодні сфера субтитрування розвивається досить вільно, й не обтяжена чіткими правилами створення субтитрів. Тому оформлення субтитру, та його зміст часто залежить тільки від перекладача, головною метою якого є точне відображення всього, що можна побачити на екрані (вербальне та невербальне мовлення) [4, c.26]. На основі субтитрів до фільму «Достучаться до небес» ми можемо указати на характерні особливості процесу субтитрування.
Субтитри містять опис звуків навколишнього середовища. В них фіксуються навіть незначні звуки. Такі субтитри позначають текстом, написаним великими літерами, внизу екрану. Наприклад, “ SCHIE?EREI”, “APPLAUS”, “PFEIFEN”, “POLIZEISIRENE”, тощо. Це дуже вдалий прийом для глядачів з вадами слуху. Такі субтитри допоможуть в ознайомленні з сюжетом на більш детальному рівні. Завдяки цьому виконується одна з важливих задач субтитрування: графічне передання змісту всього сказаного чи почутого на екрані.
Але часто трапляється, що опис звуків навколишнього середовища не потрібний за рахунок ознайомлення с попередніми ситуаціями чи діями акторів. Присутність субтитрів в такому випадку робить їх недоцільними та безглуздими [10, c.72].
Автор субтитрів у нижче поданій сцені вирішив не коментувати крик жінки, тому що з сюжету та картинки на екрані це й так зрозуміло (Рис. 5.).
Рис. 5. Стоп-кадр з прикладом релевантною відсутністю субтитру.
Як відомо, не існує чітко прописаних правил для процесу створення субтитрів. Але є багато загальних тверджень, які вимагають до себе деякої уваги. Мова йде про кількість рядків субтитру. То скільки ж рядків має постати перед глядачем, щоб він зрозумів і встиг прочитати поданий субтитр. Результати численних досліджень доводять, що їх має бути максимум два [22]. Цієї «золотої середини» й дотримувались автори субтитрів до нашого фільму. Що ілюструють стоп-кадри, подані нижче (Рис.5 та Рис.6.).
Рис. 6. Стоп-кадр з прикладом двохрядкового субтитру.
Рис. 7. Стоп-кадр з прикладом однорядкового субтитру.
Висновки до Розділу 3.
Розглянувши та порівнявши основні види кіноперекладу: субтитрування і дублювання, ми дійшли до висновку, що кожен з них має свої особливості, згадані вище, внаслідок яких підхід до перекладу субтитрів і до перекладу текстів для подальшого озвучування значно відрізняються. Кожен з підходів має свої сильні та слабкі сторони й свою цільову аудиторію, проте, в різних країнах переважає свій традиційний підхід до кіноперекладу.
Цей розділ також присвячений частині, в якій визначались особливості субтитрування аудіовізуального продукту. Для проведення аналізу субтитрів ми використали одну з найвідоміших програм для субтитрування Aegisub та німецькомовний фільм «Knockin' on Heaven's Door» (рос. «Достучаться до небес») режисера Томаса Яна.
На прикладах було продемонстровано технічно-функціональні можливості багатоплатформого редактору субтитрів Aegisub: відображення тексу субтитру та його властивостей (таймінгу та стилів).
Після створення та редагування субтитрів, відбувається процес їх синхронізації з відео файлом. В нашій роботі наявні візуальні приклади (субтитровані стоп-кадри), які показують кінцевий результат субтитрування.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.