Основи захисту відеоінформації: Методичний посібник до практичних занять. Частина 1, страница 5

сильна залежність умов спостереження від стану атмосфери, кліматичних і погодних умов;

мала проникаюча здатність світлових променів у видимому діапазоні, що полегшує задачу захисту інформації про видові ознаки об'єкта.

ІЧ – промені як носії інформації мають більшу проникаючу здатність, дозволяють спостерігати об'єкти при малій освітленості. Але при їхньому перетворенні у видиме світло для забезпечення можливості спостереження об'єкта людиною відбувається значна втрата інформації про об'єкт.

Ефективність виявлення й розпізнавання об'єктів спостереження залежить від наступних факторів [2]:

яскравості об'єкта;

контрасту об'єкт/фон;

кутових розмірів об'єкта;

кутових розмірів поля огляду;

часу спостереження об'єкта;

швидкості руху об'єкта.

Яскравість об'єкта на вході приймача визначає потужність носія, перевищення якої над потужністю перешкод є необхідною умовою виявлення й розпізнавання об'єкта спостереження. Сучасні приймачі мають чутливість, що відповідають енергії декількох фотонів.

Контрастність об'єкта з навколишнім фоном є необхідною умовою виділення демаскуючих ознак об'єкта і його розпізнавання. Контраст К визначають як відношення різниці яскравості об'єкта й фону до яскравості об'єкта або фону відповідно до [2]:

К = (В₀ – В_ф)/В₀, В₀ > В_Ф або К = (В_ф–В₀)/В_ф, В_ф > В₀,

де В₀ і В_ф – яскравість об'єкта й фону відповідно.

Контраст, визначаємий за цією формулою, називається візуальним. У видимому й ближньому діапазонах світлових хвиль контраст на вході оптичної системи засобу добування трохи знижується за рахунок яскравості димки, яку можна розглядати як перешкоду. У далеких зонах інфрачервоного випромінювання яскравість димки не чинить істотного впливу на зміну контрасту.

Значення контрасту коливається в досить широких межах. При К = 0,08 – 0,1 об'єкт майже зливається із фоном і погано розрізняється на фоні.

При пошуку об'єкта його форма не грає великої ролі, а має значення тільки його площа в межах співвідношення сторін від 1:1 до 1:10.

Збільшення кутових розмірів об'єкта в 2 рази скорочує час, необхідний для його виявлення, в 8 разів [2].

Час для виявлення об'єктів світліше й темніше фону при однакових абсолютних значеннях контрасту приблизно однаковий. Зі збільшенням яскравості фону час пошуку об'єкта спостерігачем зменшується, тому що збільшується роздільна здатність і контрастна чутливість ока.

Зі збільшенням поля огляду збільшується й час, необхідний для пошуку об'єкта: дворазове збільшення поля огляду підвищує час пошуку в 4 рази, причому час пошуку визначається не формою поля, а його кутовою площею.

Пошук об'єктів, що рухаються, має свої особливості: рух погіршує видимий контраст об'єкта, величина якого залежить не тільки від кутової швидкості, але й від кутових розмірів об'єкта спостереження. Чим менше кутовий розмір об'єкта, тим більше вплив швидкості на час й імовірність виявлення об'єкта. Об'єкти, що рухаються з малою швидкістю, виявляються легше, ніж нерухомі, а ті що рухаються з великою швидкістю – сутужніше через погіршення видимого контрасту.

Через те, що фізична природа носія інформації в оптичному діапазоні однакова, то різні засоби спостереження, які застосовуються для добування інформації в цьому діапазоні, мають досить загальну структуру. Її можна представити у вигляді, наведеному на рис. 1.2.

Більшість засобів спостереження містить оптичний приймач, що вмикає оптичну систему, світлоелектричний перетворювач, підсилювач й індикатор.

Оптична система проектує світловий потік від об'єкта спостереження на екран світлоелектричного перетворювача (сітківку ока, фотоплівку, фотокатод, мішень оптикоелектронного перетворювача). Оптичне зображення перетворюється в електронне зображення, кількість "вільних" електронів кожної точки якого, пропорційна яскравості відповідної крапки оптичного зображення. Способи візуалізації зображення для різних типів оптичного приймача можуть істотно відрізнятися. Зображення у вигляді зорового образу формується в мозку людини, на фотоплівці – у результаті хімічної обробки світлочутливого прошарку, на екрані технічного засобу – шляхом паралельного або послідовного знімання електронів з мішені, посилення електричних сигналів і формування під їхньою дією видимого зображення на екрані з люмінофором.