Основи захисту відеоінформації: Методичний посібник до практичних занять. Частина 1, страница 3

Складний склад атмосфери визначає її пропускну здатність різних складових світла. У загальному випадку прозорість атмосфери залежить від співвідношення довжини світла, що проходить крізь неї й розмірів зважених в атмосфері часток. Якщо розміри часток порівнянні з довжиною хвилі світла (більше половини довжини хвилі), то пропускання значно погіршується. Рівень пропускання змінюється залежно від довжини світлової хвилі.

У видимій області проходженню світла перешкоджають абсорбуючі молекули кисню й води. Коефіцієнт пропущення в ній не набагато більше 60%. У ближній ІЧ-області пропускання трохи більше – до 70%. Адсорбентом у цій області є пари води. У середній ІЧ-області, у діапазоні 3 – 4 мкм. пропускання досягає майже 90%. Високе пропускання має досить велика ділянка в далекій ІЧ-області (з 8 до 13 мкм). Абсорбентом у ньому є молекули кисню й води, а також вуглекислого газу й озону в атмосфері [1].

Метеорологічна видимість навіть у вікнах прозорості залежить від наявності в атмосфері зважених часток пилу й вологи, що утворять імлу й туман, крапельок і кристалів води у вигляді дощу й снігу, а також аерозолів і димів, що містять тверді частки. Все це викликає замутнення атмосфери й погіршує видимість. Прозорість атмосфери як каналу поширення світла оцінюється метеорологічною дальністю видимості. Під останньою розуміється гранично велика відстань, починаючи з якої при даній прозорості атмосфери у світлий час доби абсолютно чорний предмет з кутовими розмірами 20'×20' зливається із фоном  й стає невидимим. Залежно від стану атмосфери дальність видимості, що визначає довжину оптичного каналу витоку, має значення, наведені в табл. 1.1 [1].

Таблиця 1.1. Дальність видимості залежно від метеорологічних умов

Метеорологічна дальність видимості, км

Оцінка видимості, бал

Візуальна оцінка помутніння
атмосфери й видимості

Менше 0,05

0

Дуже сильний туман

0,05 – 0.2

1

Сильний туман

0,2 – 0,5

2

Помірний туман

0,5 – 1,0

3

Слабкий туман

1,0 – 2,0

4

Дуже сильне помутніння (дуже погана видимість)

2,0 – 4,0

5

Сильне помутніння (погана видимість)

10,0

6

Помірне помутніння (помірна видимість)

20,0

7

Задовільна видимість

50,0

8

Гарна видимість

Більше 50,0

9

Винятково гарна видимість

220

10

Чисте повітря

Показники метеорологічної дальності атмосфери в конкретному районі регулярно визначаються на станціях метеорологічної служби у метрах або в балах і передаються радіостанціями користувачам цієї інформації, у тому числі для водіїв автотранспорту.

Якщо об'єкт спостереження й спостерігач перебувають на землі, то довжина каналу витоку залежить не тільки від стану атмосфери, але й обмежується впливом кривизни Землі. Дальність прямої видимості Dпв у км із урахуванням кривизни Землі можна розрахувати за формулою [3]:

Dпв = 3,57 (),

де hо- висота розміщення об'єкта над поверхнею землі в м;

hн – висота розташування спостерігача над поверхнею землі в м. Наприклад, для ho = 3 м й hн = 5 м Dпв = 14 км, що менше метеорологічної дальності при гарній видимості. Ця формула не враховує нерівності Землі й різні інженерні споруди (вежі, висотні будинки й т.д.), що створюють перешкоди для світла.

Оскільки параметри джерел сигналів і середовища поширення залежать від значень спектральних характеристик носія інформації, то довжина оптичного каналу витоку у видимому й ІЧ-діапазонах можуть істотно відрізнятися.

Однак у загальному випадку потенційні оптичні канали витоку інформації мають досить стійкі ознаки. Типові варіанти оптичних каналів витоку інформації наведені в табл. 1.2.