Основи захисту відеоінформації: Методичний посібник до практичних занять. Частина 1, страница 27

(15)

[14]

де а1 й а2 – відстані предмета й зображення від лінзи, п – відносний показник переломлення матеріалу лінзи, R1 і R2радіуси кривизни лінзи. Правило знаків для лінз таке ж, як і для дзеркал. Оптична сила двох тонких лінз, складених разом, дорівнює:

(16)

[14]

де D1 й D2оптичні сили лінз.

Поперечне збільшення в дзеркалах і лінзах визначається формулою

(17)

[14]

де у – висота предмета й у' – висота зображення. Збільшення, що дає лупа:

(18)

[14]

де L – відстань найкращого зору й F-головна фокусна відстань лупи.

Збільшення, що дає мікроскоп:

(19)

[14]

де L – відстань найкращого зору, d – відстань між фокусами об'єктива й окуляра, D1 і D2оптичні сили об'єктива й окуляра. Збільшення телескопа:

(20)

[14]

де F1 – фокусна відстань об'єктива й F2фокусна відстань окуляра.

Світловий потік Ф визначається енергією, що переноситься світловими хвилями через дану площадку в одиницю часу:

(21)

[14]

Сила світла I чисельно дорівнює величині світлового потоку, що приходиться на одиницю тілесного кута:

(22)

[14]

Освітленість Ехарактеризується величиною світлового потоку, що доводиться на одиницю площі:

(23)

[14]

Точкове джерело силою світла I створює на площадці, що знаходиться від нього на відстані S, освітленість:

(24)

[14]

де a – кут падіння променів.

Світність Rчисельно дорівнює світловому потоку, що випускається одиницею площі світного тіла:

(25)

[14]

Яскравістю Всвітній поверхні називається величина, чисельно рівна відношенню сили світла з елемента випромінюючої поверхні до площі проекції цього елемента на площину, перпендикулярну напрямку спостереження (тобто до видимої поверхні елемента):

(26)

[14]

де q – кут між нормаллю до елемента поверхні й напрямком спостереження.

Якщо тіло випромінює за законом Ламберта, тобто якщо яскравість не залежить від напрямку, то світність R й яскравість В пов'язані співвідношенням:

(27)

[14]

2. Хвильова оптика

За принципом Допплера, частота v' світла, яка сприймається приладом, що реєструє, пов'язана із частотою n, що посилається джерелом світла, співвідношенням:

(28)

[14]

де v – швидкість приладу, що реєструє, щодо джерела, с – швидкість поширення світла. Позитивне значення v відповідає віддаленню джерела світла. При v<c попередню формулу приблизно можна представити у вигляді:

(29)

[14]

Відстань між інтерференційними смугами на екрані, розташованому паралельно двом когерентним джерелам світла, дорівнює:

(30)

[14]

де l – довжина хвилі світла, lвідстань від екрана до джерел світла, що знаходяться один від одного на відстані d; при цьому >d.

Результат інтерференції світла в плоскопаралельних пластинках (у минаючому світлі) визначається наступними формулами:

Посилення світла:

(31)

[14]

де h – товщина пластинки, п – показник переломлення, rкут переломлення, l – довжина хвилі світла.

Ослаблення світла:

(32)

[14]

У відбитому світлі умови посилення й ослаблення світла обернені умовам у минаючому світлі.

Радіуси світлих кілець Ньютона (у минаючому світлі) визначаються формулою:

(33)

[14]

Радіуси темних кілець:

(34)

[14]

де R – радіус кривизни лінзи.

У відбитому світлі розташування світлих і темних кілець обернене їхньому розташуванню в минаючому світлі.

Положення мінімумів освітленості при дифракції від щілини, на яку нормально падає пучок паралельних променів, визначається умовою:

(35)

[14]

де а – ширина щілини, j – кут дифракції й l – довжина хвилі падаючого світла.