2.32. На мильну плівку (n = 1,33) падає біле світло під кутом 45°. При якій найменшій товщині плівки відбиті промені будуть пофарбовані в жовті кольори (l = 6×10-5 см)?
2.33. Мильна плівка, розташована вертикально утворить клин внаслідок стікання рідини. Спостерігаючи інтерференційні смуги у відбитому світлі ртутної дуги (l = 5461 Å), знайдено, що відстань між п'ятьма смугами дорівнює 2 см. Знайти кут клина в секундах. Світло падає перпендикулярно до поверхні плівки. Показник переломлення мильної води 1,33.
2.34.
Мильна
плівка, розташована вертикально, утворює клин. Інтерференція спостерігається у
відбитому світлі через червоне скло (l = 6,31×10-5 см). Відстань між сусідніми червоними смугами при цьому дорівнює 3 мм. Потім ця ж плівка спостерігається через синє скло
(l = 4×10-5 см). Знайти відстань між сусідніми синіми смугами. Вважати,
що за час вимірів форма плівки не змінюється й світло падає на плівку
нормально.
2.35. Пучок білого світла падає нормально на скляну пластинку, товщина якоїd = 0,4 мкм. Показник переломлення скла п = 1,5. Які довжини хвиль, що лежать у межах видимого спектра (від 4×10-4 до 4×10-4 мм), підсилюються у відбитому пучку?
2.36. На поверхню скляного об'єктива (n1 = 1,5) нанесена тонка плівка, показник переломлення якої n2 = 1,2 ("плівка, що просвітлює"). При якій найменшій товщині цієї плівки відбудеться максимальне ослаблення відбитого світла в середній частині видимого спектра?
2.37. Для оптичного скла "флінт" показники заломлення для крайніх променів видимого спектра дорівнюють n1 = 1,745 і n2 = 1,809. З цього скла зроблено двоопуклу лінзу, радіуси кривизни якої Rl = R.2 = 0,2 м. Визначити відстань х між головними фокусами лінзи для крайніх променів спектра.
2.38. Знайти головну фокусну відстань кварцової лінзи для ультрафіолетової лінії спектра ртуті (l1 = 2,59×10-7 м), якщо головна фокусна відстань для жовтої лінії натрію (l2 = 5,89×10-7 м)дорівнює 16 см і показники переломлення кварцу для цих довжин хвиль відповідно 1,504 й 1,458.
2.39. Знайти поздовжню хроматичну аберацію двоопуклої лінзи із флінтгласу з однаковими радіусами кривизни ½R1½ = ½R1½ = 8 см. Показники переломлення флінтгласу для червоного (l1 = 7,6×10-5 cм)і фіолетового (l2 = 4,3×10-5 cм) променів рівні відповідно 1,5 й 1,8.
2.40. На відстані 40 см перед лінзою попереднього завдання на оптичній осі перебуває світна точка. Знайти положення зображення цієї точки, якщо вона випромінює монохроматичне світло з довжиною хвилі: 1) l1 = 7,6×10-5 см; 2) l2 = 4,3×10-5 см.
2.41. Установка для одержання кілець Ньютона освітлюється монохроматичним світлом. Спостереження ведеться у відбитому світлі. Радіуси двох сусідніх темних кілець рівні відповідно 4,0 мм й 4,38 мм. Радіус кривизни лінзи дорівнює 6,4 м. Знайти порядкові номери кілець і довжину хвилі падаючого світла.
2.42. Ньютонові кільця утворюються між плоским склом і лінзою з радіусом кривизни 8,6 м. Монохроматичне світло падає нормально. Вимірами встановлено, що діаметр четвертого темного кільця (вважаючи центральну темну пляму за нульову) дорівнює 9 мм. Знайти довжину хвилі падаючого світла.
2.43. Установка для одержання кілець Ньютона освітлюється білим світлом, що падає нормально. Знайти: радіус четвертого синього кільця (l1 = см) і радіус третього червоного кільця (l2 = 6,3×10-5 см). Спостереження виконується в минаючому світлі. Радіус кривизни лінзи дорівнює 5 м.
2.44. Відстань між п'ятим і двадцять п'ятим світлими кільцями Ньютона дорівнює 9 мм. Радіус кривизни лінзи 15 м. Знайти довжину хвилі монохроматичного світла, що падає нормально на установку. Спостереження проводиться у відбитому світлі.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.