Гроші та кредит: Навчальний посібник. Глава 8. Операції комерційних банків, страница 11

Обслуговування платіжного обігу— одна з найдавніших сфер банківських послуг. За дорученням своїх клієнтів комерцішч банки проводятіь готівкові і безготівкові платежі як за рахунок кошііо клієнтів, так і на кредитній основі. Умовою користування послугами щодо організації платіж­ного обігу є відкриття клієнтом у банку поточного рахунку. Найпоширенішим є безготівковий платіжний обіг, який здійснюється за допомогою переказів або інкасо.

219

Платежі за допомогою переказів провадяться банками за дорученням клієнта шляхом списання коштів з його ра­хунку і зарахування їх на рахунок вказаної клієнтом особи. Якщо клієнт і його партнер мають поточні рахунки в одному комерційному банку, операція зводиться до дебетування одного рахунку і кредитування іншого. Якщо рахунки від­криті в різних банках, проводяться міжбанківські розра­хунки за допомогою системи кореспондентських зв'язків. Такі зв'язки між двома банками будуються шляхом взаєм­ного відкриття один одному розрахункових рахунків. Отже, в платіжному обігу діють не тільки поточні рахунки плат­ника й одержувача коштів, а й рахунки банків, що їх об­слуговують. Надходження та списання коштів з міжбан-ківських операцій сальдуються, а розрахунки між банками здійснюються на базі взаємного заліку надходжень та ви­мог (клірингу).

Поширеним видом послуг комерційних банків по обслу­говуванню платіжного обігу є інкасування векселів і чеків. Інкасування векселів провадиться банком за дорученням клієнта до настання строку виплати по векселю (його по­гашення). Воно оформляється інкасовим індосаментом, над­писом на векселі, який містить доручення власника вексе­ля банку одержати оплату. Згідно зі строком погашення банк одержує від боржника потрібну суму, гасить вексель і перераховує гроші на рахунок клієнта.

Інкасування чеків означає прийняття банком від свого клієнта чеків, які є розпорядженням на списання коштів з рахунку клієнта в оплату за товар або послуги.

При пред'явленні чека банк списує кошти з рахунку че­кодавця в сумі, вказаній у чеку, і здійснює оплату готівкою або перераховує гроші на рахунок одержувача. Якщо по­точні рахунки платника (чекодавця) й одержувача коштів знаходяться в різних банках, провадяться міжбанківські розрахунки на кліринговій основі з перерахуванням сальдо по виплачених і зарахованих по чеках сумах. Витрати бан­ку по обслуговуванню платіжного обороту покриваються клієнтом. Це відбувається таким чином. Якщо у клієнта відкритий у банку поточний рахунок, за яким нараховують­ся проценти, вартість послуг ураховується в депозитному проценті. При безпроцентних поточних рахунках за ведення по них операцій банк стягує комісію в розмірі 0,5—0,7 % від обсягу платіжного обороту або вимагає від клієнта наявності на рахунку твердого компенсаційного зали­шку.

Комерційні банки, виконуючи функції обслуговування платіжного обігу, проводять також інкасування розрахун-

220

кових документів. Серед них — платіжні вимоги, платіжні доручення,чеки.

У зв'язку з недостатнім розвитком комерційного кредиту у нас поки що немає вексельного обігу і відповідно банків­ського інкасування векселів. Платіжні вимоги використо­вують у розрахунках постачальники продукції або послуг а платіжні доручення і чеки — покупці. Використання в розрахунках платіжних вимог має мету забезпечити одну із суттєвих умов розрахунків — проведення розрахунків (списання коштів з платіжника) тільки за згодою (акцеп­том) останнього.

Для проведення розрахунків платіжними вимогами не­обхідний деякий час після відвантаження продукції або надання послуг, який складається з часу, затраченого по стачальнпком па оформлення розрахункового документа та подання його в банк, і часу, відведеного на акцепт ви­моги покупцем, що зменшує ефективність таких розрахун­ків. Більш економічними в цьому відношенні є розрахунки платіжними дорученнями та чеками, коли ініціаторами пла­тежів виступають покупці, і тому часу на акцепт розрахун­кового документа не потрібно.