Гроші та кредит: Навчальний посібник. Глава 8. Операції комерційних банків

Страницы работы

Содержание работы

ГЛАВА 8

ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ

§ 1. Операції по залученню вкладів

Вклад — це грошові кошти (в готівковій і безготівковій формі, в національній або іноземній валюті), передані в банк їх власником (або третьою особою на рахунок власника) для зберігання на визначених умовах. У практиці діяльності комерційних банків вклади клієнтів називаються депози­тами.

Депозити — основне джерело формування банківських кредитних та інвестиційних ресурсів. У сукупному капіталі комерційних банків деяких розвинутих країн запозичені кошти в 10—100 разів перевищують власний капітал. Ця обставина збільшує ризик банківської діяльності, погіршує ліквідність*  банків, тому центральні банки встановлюють певні обмеження частки запозичених ресурсів. Компенсація ризику комерційних банків досягається шляхом заходів дер­жавного регулювання (створення центральної резервної си­стеми, систем страхування депозитів та ін.).

Вклади в комерційні банки можуть розміщувати уряд і місцеві органи влади, підприємства всіх галузей господарст­ва, банки і фінансові організації, фермерські господарства, громадяни. Банки залучають вклади клієнтів шляхом вип­лати депозитного процента або іншими методами стимулю­вання.

У практиці роботи комерційних банків країн з розвину­тою ринковою економікою використовуються три основних види вкладів: до запитань, ощадні, строкові. Вклади до за­питань розміщуються в банку на поточні контокорентні ра­хунки клієнтів. Вони використовуються для здійснення поточних розрахунків власника рахунку з його господарсь­кими партнерами. На вимогу клієнта кошти з поточного ра­хунку в будь-який час можуть вилучатися шляхом видачі готівки, оплати чеків, переказів або векселів. До вкладів

_____________________

* Під ліквідністю розуміють здатність комерційного банку вчасно виплачувати готівку за своїми зобов'язаннями.

202

до запитань прирівнюються також вклади з попереднім по­відомленням банку про намір зняти гроші з рахунку за умо­ви, що строк повідомлення не перевищує одного місяця.

Вклади до запитань нестабільні, що обмежує можливість їх використання банками для позичкових та інвестиційних операцій. Тому власникам поточних рахунків виплачується низький депозитний процент (близько 0,5 % річних) або не виплачується зовсім.

В умовах відсутності плати за депозити до запитань бан­ки намагаються залучати клієнтів та стимулювати приріст поточних вкладів за рахунок надання додаткових послуг і підвищення якості обслуговування. У переліку додаткових послуг є такі, як кредитування з поточного рахунку, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків за покупки (споживчих кар­ток, чеків тощо), розрахунково-консультативне обслугову­вання та ін.

Для покриття операційних витрат, пов'язаних з веден­ням поточних рахунків, банк стягує з клієнта комісійну ви­нагороду. Для процентних рахунків комісія утримується з депозитного процента.

Деякі банки не стягують комісію по безпроцентних ра­хунках за умови збереження на ньому сталого залишку не нижче встановленого рівня.

Ощадні вклади слугують власникам для нагромадження грошових збережень. Власнику ощадного вкладу видається іменне свідоцтво про вклад у формі ощадної книжки, в якій відображаються всі операції по рахунку. Видача грошей з ощадного рахунку здійснюється за попереднім повідом­ленням власника вкладу. Період завчасного повідомлення може бути визначений законодавством (як міра державного регулювання) або встановлюється за договором між банком і власником рахунку. Це свідчить, що ощадні вклади пе­редбачають тривале існування на рахунках стабільних за­лишків коштів, які використовуються в активних банківсь­ких операціях. По ощадних вкладах банки нараховують проценти, розмір яких може досягати 5 % річних.

Строкові вклади — це грошові кошти, вміщені в банк на визначений строк і вилучені після закінчення цього строку або після попереднього повідомлення банку у конкретний строк (не менше місяця). Видача строкових вкладів про­вадиться готівкою або переказом грошей на поточний ра­хунок.

Строкові вклади є найпоширенішим видом депозитів, ос­кільки вони стабільні і зручні в банківському плануванні. По щ;х вкладах виплачується високий депозитний процент

203

(до 25 % річних), який диференціюється залежно від стро­ку, виду вкладу, періоду повідомлення про вилучення, за­гальної динаміки ставок грошового ринку та інших умов.

Строкові вклади виступають джерелом одержання до­ходів їх власників. Однією з форм строкових вкладів є де­позитні сертифікати, які широко використовуються в бан­ківській практиці. Сертифікати — це цінні папери, які свід­чать, що їх володілець вніс кошти в банк на визначений строк. Вони поділяються на такі, які можна передавати ін­шим особам, і без права передачі. Право передачі серти­фікатів іншим володільцям оформляється за допомогою передаточного надпису (індосаменту).

Похожие материалы

Информация о работе