Очищений газ проходить через сідло з відсічного клапана в камеру Б, дроселюється в регулювальному органі до низького тиску і через вихідний патрубок надходить до споживача. Для під'єднання газопроводу низького тиску використовують штуцер 18Ду32 мм.
Регулювальний орган складається з сідла 5 і плунжера 4, який з'єднаний штоком 15 з приводом — еластичною мембраною 14. Підмембранна порожнина корпусу А відділена від вхідної порожнини Б розвантажувальною мембраною 13 і з'єднана з вихідним патрубком імпульсної трубки 16. Ця трубка на кінці має головку 17 обтічної форми з кількома радіальними отворами для сприйняття тільки статичного напору в вихідному патрубку.
При зміні витрати газу змінюється тиск на вхідному патрубку і камері А регулятора. Мембрана 14 через ток 15 змінює відстань плунжера від сідла 5 так, щоб тиск у вихідному патрубку відновився до заданого. Настроювання регулятора на вихідний тиск провадять стисканням пружини 11, яке регулюється обертанням в різі стакана 12 шайби 10.
Для запобігання від розриву в мембрану 14 вмонтовано запобіжний скидний клапан, настроювання якого виконують за допомогою пружини 7. Надлишок газу з порожнини А через скидний клапан надходить в надмембранну порожнину, з якої через штуцер 8 з І)У15 мм виводиться в атмосферу.
Якщо тиск у вхідному патрубку регулятора збільшиться до 4000—5000 Па, то спрацює відсічний клапан, привід якого— мембрана 22, розміщена в коробці 21 під корпусом 34 регулятора. Над мембранна порожнина В приводу з'єднана імпульсною трубкою 19 з вихідним патрубком регулятора І в ній підтримується тиск, рівний вихідному. При нормальній роботі регулятора, і при відкритому положенні плунжера 2, горизонтальний шток ЗО пружиною 27 через втулку 28 і упор 29 притиснутий до тонкої частини штока 32, нижній кінець якого упирається в горизонтальний шток, перешкоджаючи закриттю клапана. Коли вихідний тиск збільшується більше 3000 Па, мембрана 22, долаючи зусилля пружини 26, починає опускатися донизу разом з штовхачем 20. Штовхач при цьому своєю верхньою скошеною кромкою переміщує вправо горизонтальний шток, долаючи опір пружини 27. Коли вихідний тиск досягне 4000—5000 Па,
горизонтальний шток виходить із зачеплення з штоком 32, запірний плунжер 2 під дією пружини 33 підніметься догори і притиснеться до сідла 3. Доступ газу до споживача припиняється. Настроювання відсікача на спрацювання при підвищенні тиску виконується зміною стиску пружини 26 за допомогою регулювальної гайки 25.
Якщо тиск у вихідному патрубку зменшиться до 70— 100 Па, то відсічний клапан також закриється і подача газу до споживача припиняється.
Вмикання відсічного клапана виконують вручну, для цього викручують пробку 31 і плавно переміщують шток 32 доти, поки за його виступ потрапить кінець горизонтального штока ЗО. Цей момент визначається на слух, потім пробку вкручують на місце.
Завдання 53. Пояснити призначення, конструкцію, принцип дії запобіжно – запірного клапана ЗЗК
Крім регуляторів тиску, регуляторні пункти забезпечені запобіжними пристроями.
Ці пристрої відносять до напівавтоматичної запобіжної запірної арматури, які монтують перед регулятором тиску і призначені для герметичного відключення подачі газу при зміні тиску за регулятором нижче мінімальної і вище максимальної границі роботи обладнання. Зниження тиску газу перед пальником призводить до зменшення швидкості виходу газоповітряної суміші з сопла пальника, при цьому виникає зворотний удар і полум'я проскакує всередину пальника. Підвищення тиску веде до перевищення швидкості виходу газоповітряної суміші з пальника над швидкістю поширення полум'я, що буде відриватися від пальника. Це може призвести до появи в робочому об'ємі вибухонебезпечної суміші.
У даний час в експлуатації знаходяться запірно-запобіжні пристрої (ЗЗП) типу ЗЗК, ЗКН (ЗКВ), КЗЗН (КЗЗВ) і «ПКК-40М».
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.