На екран виводиться вся
інформація про частотний файл і таблиця числового масиву в діапазоні
Wн<=W<=Wв (Wн-нижня частота,Wв-верхня частота).
3. Запис:
CС>LIST,INFO ß
На екран виводиться
інформація про частотний файл без числового масиву даних.
Програма POINT - виводить значення частотних харак-теристик у заданій крапці.
Запис:
СC>POINT
ß
Enter
transfer function Gn > G1 ß
Enter
frequency > 10 ß
Побудова
амплітудних і фазових частотних характеристик
Процедура BODE -
використовує частотний файл
Запис:
CC>BODE
ß
Enter
type of BODE plot > 3 ß
(уведіть
тип графіка з пропонованих альтернатив)
1=Mag(G)
(АЧХ)
2=Phase(G)
(ФЧХ)
3=Mag(G)
and phase(G) (АЧХ і ФЧХ)
4=Mag(1+G)
5=Mag(G)
and Mag(1+G)
6=Mag(1+1/G)
7=Mag(G)
and Mag(1+1/G)
Automatic entry of remaining parametres ? (y/n) > y ß
(Вибір способу завдання параметрів для побудови графіка)
Для попереднього дослідження
частотних характеристик можна вибрати автоматичний спосіб завдання параметрів.
При ручній організації
графічного представлення необхідно ввести ім'я графічного представлення і параметри
необхідні для креслення графіків.
По закінченні процедури на
екран виводяться необхідні графіки частотних характеристик.
Для зміни графіків можна
використовувати набір команд А,C,L,P,Q,T,Z розглянутих раніше (див.лаб.раб.N2),
а також команди:
D -зміна
координатної сітки.
Параметри
команди:
1 -
спосіб представлення осей координат (0 - суцільні лінії, 1 – ризи-ки);
2 -
спосіб малювання ліній графіка (0 - суцільні лінії,1 - крапки) ;
3 - вид
осі ординат (0 - логарифмічна,1 - лінійна, 2 - логарифм. у дб );
4 - вид
осі частот (0 - логарифмічна,1 - лінійна);
5 -
альтернативи графіків (1:7).
Підкоманда
складається з двох цифр - номер параметра та вид зміни.
Е -
зміна кінцевих значень перемінних.
Параметри
команди:
1 -
нижнє значення частоти;
2 - верхнє
значення частоти ;
3 -
нижнє значення АЧХ;
4 -
верхнє значення АЧХ;
5 -
нижнє значення АФХ;
6 -
верхнє значення АФХ;
7 -
кількість розподілів по вісі фази;
F -
уточнення конфігурації графіка. Якщо кількість крапок для розрахунку графіка
недостатньо,то графік виводиться у виді ламаних ліній. Уведення команди F
збільшує кількість крапок для розрахунку графіка.
М -
збільшення кількості крапок у заданому діапазоні. Діапазон можна визначити за
допомогою курсору. Команда видає запит про диапозон і кількість крапок у
диапозоні.
Y -
перебудова графіка ФЧХ вихідної за межі 360.
Програма NYQUIST - призначена для побудови АФХ.
Процедура використовує
частотний файл.
Запис:
СС>NYQ ß
Enter low real,high real,real divisions low imag,high imag,imag divisions (AUTO
for auto scaling) > Q ß
Після чого на екран
виводиться графік АФХ, при цьому автоматичний вибір параметрів не завжди дає
задовільний результат.
Використовуючи розглядені
раніше підкоманди можна поліпшити результати висновку.
Програма
ASYMPTOTE - призначена для
побудови логарифмічних частотних характеристик. Процедура не вимагає
попереднього створення частотного файлу.
Запис:
CC>ASY
ß
Enter
transfer function Gn > G1 ß
Enter
type of BODE plot > 3 ß
(уведіть
тип графіка)
1=Magnitude (LФЧХ)
2=Phase (LФЧХ)
3=Asymtote (асимтоты
LФЧХ)
4=1 and
2
5=1 and
3
6=1,2
and 3
Automatic entry of remaining parameters ? (y/n) > y ß
На екран видаються графіки
необхідних частотних характеристик.
1.3.
Розглянемо режими пакету SIAM що дозволяють аналізувати частотні
характеристики аналогових об'єктів
Режим
побудови ЛЧХ
Система не
будує автоматично ЛЧХ, але може зробити це по Ваших указівках. При вході в
режим система іменує всі лінійні блоки іменами "А", "В",
"С" і т.д. Для побудови ЛЧХ будь-якого блоку досить дати команду
L=<ім'я блоку> (наприклад, L=А). Якщо Вам необхідно побудувати ЛЧХ
складного з'єднання блоків, Ви повинні попередньо одержати відповідну
передатну функцію (ПФ). Для цього Ви можете використовувати 4 дії над ПФ
("+" -скласти, "-" -відняти, "*" - помножити,
"/" -розділити) і 10 областей буферної пам'яті (БП). БП мають
імена "М0", "М1", ... , "М9" і служать для
нагромадження проміжного результату. Вони використовуються поряд з іменами
блоків в операторах перетворення виду
