7. У вступі також показуються теоретична та практична значущість роботи, розкривається структура, її основний зміст. Якщо студент вирішив не висвітлювати деяких аспектів теми, він повинен зазначити про це у вступі.
8. Висловлюється історія питання (якщо потрібно).
Основна частина роботи складається переважно з двох розділів: теоретичного і практичного, або з одного (першого), якщо дослідження носить характер історичного нарису. Але найбільш уживаною є структура, що складається саме з двох розділів, кожний з яких включає два чи три параграфи.
Отже, в теоретичній частині (першому розділі) подаються теоретичні питання з теми курсової роботи, описані з використанням літературних першоджерел, зокрема подається аналіз науково-педагогічної літератури з теми, який включає (виявляє): а) історико-педагогічний аспект проблеми; б) її педагогічне, філософське і психологічне обґрунтування; в) провідні наукові концепції педагогічної теорії з даної проблеми до моменту дослідження.
Тут же аналізується стан проблеми у шкільній практиці. Велике значення має правильне трактування понять теми, їх точність і науковість. Використані терміни мають бути загальновживаними чи подаватися з посиланням на їх автора. Перша частина роботи виконується студентом здебільшого до початку навчальної практики.
Дослідницька думка студента повинна розвиватися в основному дедуктивним способом, від загального до конкретного, але цілком виправданий і метод індукції, від конкретного до загального.
Потім потрібно чітко виділити опорні теоретичні позиції, з яких потрібно виходити при подальшій розробці основних питань теми. І на закінчення робляться висновки, тобто формулюються головні теоретичні положення з проблеми дослідження.
У практичній (експериментальній) частиніслід описати педагогічний досвід роботи з даної проблеми школи (окремого вчителя), групи батьків (сім’ї), власний педагогічний досвід роботи студента з приведенням (описом) елементів поставленого ним експерименту.
При проведенні експериментальної роботи доречно використовувати такі методи, як наукове спостереження, бесіди з учителями, дітьми, батьками, публікації в педагогічній періодиці, анкетування, тестування, постановка констатуючого експерименту та ін.
Все дослідження повинне мати логічну послідовність, бути доказовим і конкретним у своїх висновках. Студент повинен стежити за стилем своєї мови, досягаючи її стислості, ясності, точності у використанні педагогічних термінів.
При написанні курсової роботи важливо використовувати цитати, схеми, цифри та факти, правильно робити посилання на використані джерела. Посилання на літературні джерела оформляються таким чином: у квадратних дужках записується номер джерела за загальним списком літератури в кінці роботи, далі після коми, записується номер використаної сторінки (чи сторінок) наприклад: [7, 12]. викладення матеріалу має вестись грамотно, без орфографічних та стилістичних помилок, охайно.
Висновки формулюються стисло й виразно та подаються як окремі лаконічні положення чи методичні рекомендації. Робляться короткі підсумки до кожного розділу курсової роботи. Прийнято також писати про перспективи даного дослідження. Дуже важливо, щоб висновки відповідали поставленим завданням. У висновках треба зазначити не тільки позитивне, що вдалося виявити в результаті вивчення теми, але й недоліки та проблеми дослідження, з конкретними рекомендаціями щодо їх усунення. Основна вимога до прикінцевої частини – не повторювати змісту вступу, основної частини та висновків, зроблених у розділах.
Список використаної літературиподається на останній сторінці (останніх сторінках) роботи. Список використаної літератури має складатися орієнтовно з 15-25 джерел (монографії, статті, довідкова література), поданих в алфавітному порядку за прізвищами авторів. Усі посилання повинні бути уніфіковані. Оформлення списку літератури здійснюється згідно з правилами бібліографічного опису друкованих творів.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.