Теоретичні аспекти реалізації діяльнісного підходу у виховані підростаючого покоління. Розвиток творчої особистості учня як мета виховання, страница 2

·  чітка характеристика об’єкта, предмета, мети, завдання та методів дослідження, опис і аналіз проведених автором експериментів;

·  узагальнення результатів дослідження, їх обґрунтування та формулювання на їх основі висновків і практичних рекомендацій.

1.2. Структура курсової  роботи з педагогіки.

Структура курсової роботи з педагогіки має відповідати вимогам вищої школи: складатися зі титульної сторінки, змісту, вступу, основної частини, висновків, містити список використаних джерел та літератури, додатки.

·  титульна сторінка (на титульному аркуші вказується: Міністерство; назва вищого навчального закладу, де виконувалась курсова робота; назва теми; прізвище та ініціали студента; прізвище та ініціали, науковий ступінь, учене звання керівника; рік виконання роботи (див. Додаток 2);

·  зміст (план);

·  вступ (обґрунтовується актуальність теми, її теоретичне та практичне значення для педагогічної теорії та практики, формулюється мета дослідження, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження);

·  розділи основної частини (Теоретичний розділ включає аналіз опрацьованої наукової літератури відповідно до завдань дослідження, а також певні авторські висновки з визначенням перспектив подальших дослідницьких пошуків; Практичний розділ містить опис педагогічної практики з теми дослідження та результати одержані студентом по виконанню практичних дослідницьких завдань та розробки навчально-методичних матеріалів);

·  висновки;

·  список використаної літератури (бібліографія) (у тексті курсової роботи повинні бути посилання на більшість джерел, які зазначені у списку);

·  додатки.

Кожна з цих складових виконує конкретну функцію, має свої особливості викладу матеріалу, а всі вони разом дають системне уявлення про визначену в темі дослідження та розкриту в його змісті проблему. Послідовність викладу теми повинна чітко відповідати плану роботи.

При написанні наукової роботи (курсової, дипломної, магістерської) важливо усвідомлювати сутність понятійного апарату науково-педагогічного дослідження.

1.3. Категоріальний апарат педагогічного дослідження.

Об’єкт дослідження – це частина об’єктивної реальності, яка на певний момент знаходиться в полі зору практичної чи теоретичної діяльності дослідника. Іншими словами, під об’єктом розуміють стан, процес, властивості чи особливості педагогічної діяльності, які описуються певною системою понять (наприклад об’єктом курсової роботи може бути: процес виховання в загальноосвітній школі; процес професійної підготовки майбутніх вчителів; педагогічна діяльність класного керівника в основній школі; процес диференційованого навчання учнів загальноосвітньої школи тощо).

Поняття „предмет” вужче, ніж поняття „об’єкт”. Предмет дослідження – визначає той бік об’єкта, ті суттєві зв’язки та відношення, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, отже, є для неї головними, визначальними.

Якщо студент не визначить в об’єкті головний, ключовий пункт чи зв’язок як предмет пошуку, курсова робота втратить свою цілісність і буде зведена до еклектичного переказування загальновідомих педагогічних положень. Вона продемонструє типову помилку: багато написано, а дослідження не відбулося, бо автор не отримав бажаних результатів і у змісті своєї праці не виявив нічого нового.

Наприклад, для теми курсової роботи „Естетичне виховання підлітків засобами народної творчості” об’єктом дослідження є – процес естетичного виховання підлітків сучасної загальноосвітньої школи, предметом – педагогічні умови ефективного естетичного виховання підлітків засобами народної творчості.

Після виділення в об’єкті чітко окресленого кола досліджуваних явищ студент повинен сформулювати мету роботи. При формулюванні мети слід з’ясувати, який результат бажає отримати дослідник. Мета завжди відображає спрямованість наукового пошуку на одержання нових знань про предмет дослідження. Найчастіше вона полягає у підвищенні ефективності процесів навчання й виховання, а в широкому розумінні – педагогічного процесу в цілому.