. Теоретичні основи дослідження поняття «соціально-трудові відносини». Аналіз сучасного стану компонентів соціально-трудових відносин, страница 14

Помітно, що заробітна плата формується без урахування реальної вартості робочої сили і ціни праці: найбільш кваліфіковані спеціалісти, зайняті у таких сферах діяльності, як дослідження та розробки, освіта, заробляють значно менше від зайнятих у фінансовій сфері, на транспорті тощо. Також помітно, що прирости середньої заробітної плати є зовсім незначними.

Узагальнюючи викладене, ми бачимо, що на сьогоднішній день існує дуже багато проблем з матеріальним винагородженням працівників на підприємствах України. Тому мною будуть наведені рекомендації щодо їх вирішення у розділі 3.

Розділ 3. Напрямки вдосконалення умов праці та заробітної плати як актуальних проблем сучасного розвитку соціально-трудових відносин.

3.1. Заходи щодо покращення умов праці на підприємствах України і перспективи рішення проблем.

Виявлення проблем умов праці на виробництві потребує здійснення комплексу заходів, щодо зменшення та запобігання аварійності і промислового травматизму на підприємствах.

Реалізація цілеспрямованих заходів з покращення умов і охорони праці дозволить зменшити показник загального виробничого травматизму, приблизити його значення до рівня розвинених європейських країн, зменшити питому вагу працівників, зайнятих в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Тому, насамперед, необхідно:

·  створити оптимальну СУОП (рис. 2.1) [24];

Рис. 2.1. Етапи впровадження СУОП

·  забезпечити на постійній основі комплексну оцінку робочих місць з позиції потреб ергономіки, санітарно-технічних нормативів і державних нормативних правових актів з охорони праці;

·  систематично проводити профілактичні заходи виробничого травматизму, які включають в себе атестацію робочих місць, за умовами праці; впровадження системи сертифікації організації робіт з охорони праці; навчанні та інструктаж; підвищення кваліфікації;

·  створювати та впроваджувати сучасні засоби індивідуального і колективного захисту, приладів контролю, шкідливих і небезпечних речовин в робочій зоні;

·  формувати заздалегідь сприятливих умов праці на нових, реконструйованих підприємствах, новому обладнанні тощо;

·  створити правила фінансування у плановому періоді 2014-2015 рр. попереджувальних заходів для зменшення виробничого травматизму і професійних захворювань працівників і санітарно-курортного лікування працівників, які зайняті на роботах з шкідливими або небезпечними виробничими чинниками;

·  виділяти щорічно із держбюджету України достатню кількість грошових коштів для фінансування заходів, для поліпшення умов праці робітників.

Слід зазначити, що застосування на виробництві застарілих технологій та матеріалів, нестача технічних засобів захисту працівників і відповідних коштів у підприємств для оптимізації умов праці спричиняють надання майже третині працівників промисловості, будівництва, транспорту, сільськогосподарського виробництва пільг та компенсацій за роботу в шкідливих і важких умовах праці. Щорічно витрати на ці потреби становлять понад 700 млн. грн., але цих коштів недостатньо, щоб впровадити у життя всі переліченні рекомендації.

Проте, ці рекомендації є загальними, в них відсутній нестандартний підхід до вирішення проблеми, так як найчастіше поліпшення умов праці ототожнюють зі зміною застарілого обладнання, покращення організації охорони праці, виділення певної частини коштів на здійснення заходів щодо покращення умов праці. І дуже часто забувають про те, що вплив соціально-психологічних факторів на умови праці також є дуже значним.

Соціально-психологічна група чинників визначається складом і особливостями підприємства (соціально-демографічний склад персоналу, інтереси працівників , стиль керівництва в підрозділах підприємства та ін.) Під дією цих факторів формується морально-психологічний клімат на підприємстві, що виражається в рівні стабільності персоналу, його згуртованості, характер взаємин між групами працівників, настроях, дисципліни праці, трудової активності і творчої ініціативи. Соціально-психологічні чинники поки не мають одиниць виміру, норм і стандартів. Але соціологічні дослідження у вигляді усного опитування, анкетування створюють об'єктивну основу для створення їх вимірювання та оцінки.