Особливості формування слухо-мовленнєвої пам’яті у дошкільників з порушеннями мовлення, страница 9

Згідно підрахунку результатів  про сформованість механічного виду запам’ятовування у дітей з ТМР, то можна побачити, що у 60% дітей з ПМР, високий рівень механічного запам’ятовування, у 30% дітей – середній рівень і у 10% дітей – низький рівень механічного запам’ятовування.

Отримані результати відображено на рис. 2.2.

Якісний аналіз.

У дітей виникли труднощі у виконанні завдання. Вони були втомленіші, ніж під час виконання 1етапу. Дітям важко було пригадати слова тому вони прикладали більше зусиль до запам’ятовування.

Та винятки в ході проведення методики:

1  Настя (ПМР) отримала поганий результат через те, що не могла згадати слова. Вона часто називала невірні варіанти;

2  Оленка (ПМР) не була мотивована виконати завдання, бо хотіла бігти гратися, тому отримала низький бал (1 бал);

3  Денис (ТМР) додав нове слово, якого не було в переліку, змінив слово «сестра» на «сестриця»;

4  Максим (ПМР) змінив слово «трамвай» на слово «потяг» ( 4 бали);

5  Катя (ТМР) замість слова «склянка», сказала слово «вода»                ( 8 балів);

6  Антон (ПМР) часто замість правильного слова вживав слово  «пожежник»;

7  Коля (ПМР) дуже засмутився, що не може згадати слова, тому не захотів робити завдання (2 бали).

Отже, як висновок можна сказати що механічне запам’ятовування розвинене у дітей гірше, ні ж логічне  як у дітей з ТМР, так і у дітей з ПМР. Діти, що отримали низькі результати, були як в обох групах

      

Рис. 2.2. Результати за механічним запам’ятовуванням

За допомогою методики « 10 слів » ми отримали інформацію про стан сформованості короткочасної та довготривалої пам’яті у дітей старшого дошкільного віку із ПМР та дітей з ТМР, визначили, яка пам’ять у дітей розвинена краще.

Кількісний аналіз.

·  Розрахунки за першим етапом (короткочасна пам’ять) можна визначити за такою формулою: С1 = А1, де С1 – коефіцієнт короткочасної пам’яті, А1 – кількість слів, що запам’яталися.

·  Розрахунки за другим етапом  (довготривала пам’ять) можна визначити за такою формулою: С2 = А2, де С2 – коефіцієнт довготривалої пам’яті, А2 – кількість слів, що запам’яталися.

Згідно проведених розрахунків, можна сказати про сформованість короткочасної пам’яті у дітей. Можна побачити, що у 60% дітей з ПМР, високий рівень даного запам’ятовування, у 40% дітей – середній рівень сформованості короткочасної пам’яті.

Якщо провести розрахунки про сформованість короткочасної пам’яті  у дітей з ТМР, то можна побачити, що у 70% дітей з ПМР, високий рівень сформованості короткочасної пам’яті, у 30% дітей – середній рівень розвитку короткочасної пам’яті.

Отримані результати відображено на рис. 2.3.

Якісний аналіз.

Труднощів у виконанні завдань у дітей майже не було, вони зрозуміли інструкцію і дотримувалися її. Діти точно пригадували слова. Більшість дітей отримали високий результат.

Винятки в ході проведення методики:

1  Микиті (ПМР) важко було сконцентруватися на завданні(4 бали);

2  Злата (ПМР) була сонна, тому прикладала менше зусиль для виконання завдання (5 балів);

3  Ліза (ТМР) додала нове слово, якого не було в переліку (7 балів).

Отже, враховуючи позитивний результат дослідження, можна зробити висновок, що у дітей з ТМР, та у дітей з ПМР розвиток короткочасної пам’яті знаходиться на достатньому рівні.

      

Рис. 2.3. Результати по короткочасній пам’яті.

Кількісний аналіз.

Згідно підрахунку результатів, можна сказати про сформованість довготривалої пам’яті у дітей. Можна побачити, що у 20% дітей з ПМР, високий рівень такого запам’ятовування, у 40% дітей – середній рівень, а у 40% - низький рівень сформованості довготривалої пам’яті.

За розрахунками  про сформованість довготривалої пам’яті  у дітей з ТМР можна побачити, що у 40% дітей з ПМР – високий рівень сформованості короткочасної пам’яті, у 40% дітей – середній рівень розвитку короткочасної пам’яті, а у 20% - низький рівень