Особливості формування слухо-мовленнєвої пам’яті у дошкільників з порушеннями мовлення, страница 3

Слухова пам’ять служить для кожного по-різному. Завдяки ній, ми лише по голосу можемо впізнати старих знайомих, яких давно не бачили. Для багатьох легше запам’ятати інформацію, яку вони почули, аніж прочитали. Розвиток слухової пам’яті досить тісно пов’язаний з певними видами професій: музиканти розвивають свій орган слуху, щоб краще відрізняти ледь вловиму дисгармонію або незначну варіацію від першого звуку скрипки; машиністи розрізняють ухилення від звичайного виробленого машиною звуку; залізничні сторожа розрізняють найменшу різницю в звуці рейок при проходженні поїзда і дізнаються таким чином, що не все гаразд; телеграфісти дізнаються на своїй лінії апарат нової системи в одну хвилину, просто по невловимій різниці в звуці.

Якщо говорити про дітей з порушенням мовлення, то порушення слухо-мовленнєвої пам’яті в них проявляється у труднощах при запам’ятовуванні, збереженні та відтворенні інформації: нерівномірністі відтворення з тенденцією до зменшення кількості слів, найбільш частотних помилки зісковзування на побічні асоціації, зниження обсягу і міцності, а також сповільненість запам'ятовування з тенденцією до зниження кількості помилок у процесі заучування, рідше зустрічається наявність сторонніх слів. [6]

1.2.  Формування слухо-мовленнєвої пам’яті у дошкільників з типовим мовленнєвим розвитком

Пам'ять у ранньому віці відзначається стрімким розширенням досвіду. У дитини поступово відбувається оволодіння предметною діяльністю і це призводить до стрімкого стрибка у розвитку сприймання, а саме у можливостях дитини до виділення ознак в об'єктах. У міру того як у дитини формуються нові інтереси до різноманітних явищ природи і суспільного життя, вона зосередженіше їх спостерігає, уважніше вислуховує пояснення, що їх стосуються, і внаслідок цього краще їх запам'ятовує.

У результаті інтенсивно розвитку мовлення у дітей розвивається словесна пам'ять. Починає діяти принцип смислової організації пам'яті, коли краще запам'ятовується те, що добре зрозуміле людині. Дитина прагне краще зрозуміти слова дорослого. На основі словесної пам'яті та процесу розуміння мовлення різко зростає лексичний запас. Перехід до активного мовлення зумовлений запам'ятовуванням слів, які дитина може доречно відтворювати для побудови висловлень.

Словесна пам'ятьдошкільника реалізується в описовому та пояснювальному мовленні. Це проявляється в тому, що дитина може проговорювати напам'ять доступні для її розуміння вірші, скоромовки, приказки, загадки. На розвиток словесної пам'яті позитивно впливає процес слухання та переказу творів художньої літератури, спілкування з оточенням.

Називаючи запам’ятовані предмети, дитина краще їх осмислює, зв'язує їх з тими значеннями, які вже в неї є відносно даного роду предметів. Так, назвавши запам'ятовувані речі яблуком, будинком, автомобілем, дитина тим самим узагальнює, відносить їх до групи відомих їй схожих речей, у зв'язку з чим її запам'ятовування набуває більш осмисленого, логічного характеру.

У кінці дошкільного віку поряд з наочними уявленнями про окремі речі велику роль починають відігравати загальні уявлення про групу схожих предметів. Таким чином,  у дошкільника починають формуватися певні логічні конструкції. [4]

Формуючи у дошкільників допитливість, привчаючи їх детально розглядати наочний матеріал і уважно вислухувати словесні пояснення, спонукаючи їх за допомогою запитань і вказівок осмислити сприймане і зв'язати його з набутими раніше знаннями, вихователь розвиває дитячу пам'ять, підвищує точність і обсяг мимовільного запам'ятовування і пригадування.

Розвиток пам'яті дошкільника відбувається у напрямку зростання її довільності, керованості. Наприкінці дошкільного віку в дитини все ще переважає мимовільна пам'ять. У мимовільній пам'яті запам'ятовування матеріалу відбувається як незапланований результат виконання якої-небудь діяльності: запам'ятав напам'ять віршик, бо дорослий часто читав його.