Особливості формування слухо-мовленнєвої пам’яті у дошкільників з порушеннями мовлення, страница 7

Згідно до мети експерименту, було виділені такі завдання дослідження:

1. Вивчити стан сформованості слухо-мовленнєвої пам’яті у дітей старшого дошкільного віку із ПМР;

2.  Продіагностувати здатність запам’ятовування дитиною з порушенням мовлення слів на короткий та довготривалий час;

3. Дослідження логічного та механічного видів запам’ятовування  дітьми з ПМР;

4.  Дослідити наявність особливостей у формуванні слухо-мовленнєвої пам’яті у дітей з порушенням мовлення;

5. Порівняти рівні розвитку слухо-мовленнєвої пам’яті у дітей з порушенням мовлення та у дітей з нормотиповим розвитком мовлення.

Для вирішення поставлених завдань були використані такі методики дослідження: емпіричні (спостереження, психолого-педагогічний експеримент); спеціальні методики для оцінки стану пам’яті у дітей; організаційні (порівняльний, комплексний); інтерпретаційні (метод логічного аналізу); статистичні; констатуючий експеримент, методи аналізу результатів, кількісної обробки даних.

Дослідження проходило на базі ДНЗ № 9  комбінованого типу для дітей з порушенням мовлення в м. Києві, група старшого дошкільного віку «Сонечко».

У констатуючому експерименті брало участь 20 дітей. Серед обстежуваних – 10 дітей з ПМР та 10 без порушень мовлення. Дослідження проводилося в першій половині дня та індивідуально з кожною дитиною.

У констатувальному дослідженні було використано наступні експериментальні методики:

Методика «Запам’ятай пару»

Застосування даної методики дало нам можливість дослідити який вид запам’ятовування легший для дітей з порушенням мовленнєвого розвитку.

Мовленнєвий матеріал:

·  Перший ряд слів: лялька – грати; курка – яйце; ножиці – різати;  кінь – підкова; метелик – муха; щітка – зуби; барабан – палички; сніг – зима; корова – молоко; книга – читати.

·  Другий ряд слів: жук – крісло; компас – клей; дзвіночок – стріла; синиця – сестра; лійка – трамвай; черевики – чайник; сірник – склянка; капелюх – бджола; риба – пожежа; пила – яєчня.

Хід виконання:

·  1 етап:

Логопед зачитує дитині 10 пар слів досліджуваного ряду (спочатку слова першого ряду).

Інтервал між прочитанням кожної пари має становити 5 секунд. Після того, як прочитали перший ряд слів, роблять перерву на 10 секунд.

Потім логопед зачитує слова лівої частини ряду, до яких, дитина додає з пам’яті відповідні слова правої частини ряду. Наприклад: логопед називає слово «лялька», а дитина з пам’яті називає слово «грати». Слова, які дитина називає, логопед фіксує в протоколі.

·  2 етап:

Логопед зачитує дитині 10 пар слів досліджуваного ряду (слова другого ряду). Спосіб проведення такий, як і в 1 етапі.

Дані фіксуються у протоколі. (Додаток А, Б)

Рекомендації: слова слід вимовляти чітко та виразно, не поспішаючи, в одному темпі. Використовуються лише слова, знайомі для дитини.

Основні критерії оцінювання:

За кожну вірну відповідь нараховується 1 бал.

1 – 3 бали (до 30%) – низький рівень;

4 – 6 балів (від 30% - до 60%) – середній рівень;

7 – 10 балів (від 70% - до 100%) – високий рівень

Отже, спираючись на дані результатів методики можна зробити висновки про переважання у дітей з порушенням мовлення механічного та логічного видів запам’ятовування, провести порівняння даних з дітьми з нормотиповим мовленнєвим розвитком.

Методика « 10 слів »

Застосування даної методики дало нам можливість продіагностувати обсяги короткочасної та довготривалої пам’яті у дітей з порушенням мовленнєвого розвитку.

Мовленнєвий матеріал (варіанти слів):

·  Варіант А: груша, око, лев, береза, чобіт, окуляри, диван, лелека, чашка, сумка;

·  Варіант Б: яблуко, ніс, слон, дуб, лампа, голка, книга, машина, ворона, молоток;

·  Варіант В: сіно, стіл, ворона, зошит, комп’ютер, конструктор, годинник, картина, човен, яблуко.

Хід виконання:

·  1 етап:

Логопед зачитує дитині 10 слів.  Інтервал між прочитанням кожного слова має становити 1 -2 секунди і лише після цього промовляється інше слово.