Особливості формування слухо-мовленнєвої пам’яті у дошкільників з порушеннями мовлення, страница 8

Після того, як прочитали слова роблять перерву на 10 секунд.

Потім логопед просить назвати дитину слова, які вона запам’ятала

Результати дослідження записують у протокол.

·   2 етап:

Після закінчення 1 етапу дослідження, має пройти 1 година.

Після чого, дитину знову запитують слова, які вона запам’ятала, але перед цим їй їх не повторюють.

Результати дослідження записують у протокол. (Додаток А, Б)

Рекомендації: слова слід вимовляти чітко та виразно, не поспішаючи, в одному темпі. Використовуються лише слова, знайомі для дитини.

Основні критерії оцінювання:

За кожну вірну відповідь нараховується 1 бал.

1 – 3 бали (до 30%) – низький рівень;

4 – 6 балів (від 30% - до 60%) – середній рівень;

7 – 10 балів (від 70% - до 100%) – високий рівень

Отже, згідно результатів даної методики можна зробити висновки про сформованість у дітей з порушенням мовлення короткочасної та довготривалої пам’яті, провести порівняння даних з дітьми з нормотиповим мовленнєвим розвитком.

2.2. Результати констатувального експерименту та їх аналіз

Проведені методики констатувального експерименту були основою для визначення рівня сформованості слухо-мовленнєвої пам’яті у дітей старшого дошкільного віку з ПМР у порівнянні з дітьми з ТМР.

За допомогою методики « Запам’ятай пару » ми отримали інформацію про стан сформованості логічного та механічного типів запам’ятовування  у дітей старшого дошкільного віку із ПМР та дітей з ТМР, визначити, який з цих типів переважає у дітей.

Кількісний аналіз.

·  Розрахунки за першим етапом  ( логічне запам’ятовування) можна визначити за такою формулою: С1 = А1/В1, де С1 – коефіцієнт логічного запам’ятовування, А1 – кількість слів першого ряду, В1 – кількість слів, що запам’яталися.

·  Розрахунки за другим етапом  ( механічне запам’ятовування) можна визначити за такою формулою: С2 = А2/В2, де С2 – коефіцієнт логічного запам’ятовування, А2 – кількість слів першого ряду, В2 – кількість слів, що запам’яталися.

Згідно проведених розрахунків, можна зробити висновок про сформованість логічного виду запам’ятовування у дітей. Можна побачити, що у 60% дітей з ПМР, високий рівень логічного запам’ятовування, у 30% дітей – середній рівень і у 10% дітей – низький рівень логічного запам’ятовування.

За розрахунками  про сформованість логічного виду запам’ятовування у дітей з ТМР, то можна побачити, що у 70% дітей з ПМР, високий рівень логічного запам’ятовування, у 30% дітей – середній рівень логічного запам’ятовування. 

Отримані результати відображено на рис. 2.1.

Якісний аналіз.

Труднощів у виконанні завдань у дітей майже не було, вони зрозуміли інструкцію і дотримувалися її. Діти точно пригадували слова. Прикладали зусиль до запам’ятовування.

Та все ж були певні винятки в ході проведення методики:

1  Микита (ПМР) не міг всидіти на місці, тому був неуважний і отримав середній результат (4 бали);

2  Оленка (ПМР) не була мотивована виконати завдання, бо хотіла бігти гратися, тому отримала низький бал (3 бали);

3  Кирил (ТМР) додав нове слово, якого не було в переліку (але воно логічно підходило до запропонованого слова;

4  Максим (ПМР) змінив закінчення у слові «грати» на «гратись»;

5  Ліза (ТМР) змінила слово з «яйце» з однини на множину «яйця».

Отже, можна зробити висновок, що логічне запам’ятовування добре розвинене як у дітей з ТМР, так і у дітей з ПМР. Як виняток, можна навести приклад однієї дитини з ПМР, яка виконала запропоноване завдання на низькому рівні.

      

Рис. 2.1. Результати за логічним запам’ятовуванням.

Кількісний аналіз.

Згідно проведених розрахунків, можна зробити висновок про сформованість механічного виду запам’ятовування у дітей. Можна побачити, що у 40% дітей з ПМР, високий рівень механічного запам’ятовування, у 30% дітей – середній рівень і у 30% дітей – низький рівень механічного запам’ятовування.