Особливості формування слухо-мовленнєвої пам’яті у дошкільників з порушеннями мовлення, страница 11

3)  Ігри, спрямовані на розвиток вербальної пам'яті з використанням наочного матеріалу. В іграх стоїть завдання не тільки розвивати слухо-мовленнєву пам'ять, а й автоматизувати звуки в словах.

Методичні рекомендації :

·  Дитина краще запам’ятає матеріал, якщо повторити його декілька разів;

·  Мають бути різні варіанти методичного матеріалу для одно завдання;

·  Матеріал, який використовується, має бути цікавим для дітей. Якщо їм не подобатиметься те, чим вони займаються, то й результати будуть гіршими;

·  Кращому запам’ятовуванні сприяє паралельна організація практичного виду діяльності: конструювання, ліплення, малювання;

·  Дитина краще запам’ятає матеріал, якщо підключити до цього процесу різні аналізатори: зорові, слухові, тактильні тощо;

·  Логопед повинен на своїх заняттях поєднувати наочні, практичні та словесні методи навчання, задля досягнення кращого результату.

Висновки до другого розділу

Вченими, які досліджували розвиток пам’ятіу дітей з порушенням мовлення, було розроблено різні методики та наукові розробки. Вивчаючи  процес формування слухо-мовленнєвої пам’яті у дітей із порушенням мовлення вони встановили, що існує певний взаємозв’язок між рівнем слухо-мовленнєвої пам’яті та рівнем мовленнєвого розвитку.

В ході проведення обстеження, було встановлено, що розвиток слухо-мовленнєвої пам’яті залежить від розвитку мовлення; короткочасна пам’ять розвинена краще за довготривалу, а логічне запам’ятовування простіше для дітей, ніж механічне.

Слухо-мовленнєва пам’ять – процес, який можна розвивати з самого дитинства. Це відбувається в процесі елементарного спілкування з дитиною. В більш старшому віці дитина переходить до складніших етапів, таких як запам’ятовування та відтворення інформації.

Для того, щоб логопедичні заняття стимулювали розвиток мнестичних процесів потрібно проводити їх, закріплюючи знання наочністю, цікавою організацією, підключенням до процесу різних аналізаторів та багаторазовою повторюваністю.

ВИСНОВКИ

Слухо-мовленнєва пам'ять функціонує протягом життєдіяльності. Вона лежить в основі здібностей людини, є умовою навчання, отримання знань, формування умінь і навичок.

Під слухо-мовленнєвою пам'яттю в сучасній психології і нейропсихології розуміють гарне запам'ятовування і точне відтворення різноманітних звуків (мовних і немовних), слів, пропозицій, оповідань (лексичного матеріалу).

 Даний вид пам'яті характеризується тим, що людина, що володіє ним, може швидко і точно запам'ятати зміст подій, логіку міркувань, сенс прочитаного тексту і тому подібне. Цей сенс вона може передати власними словами, притому досить точно.

Пам’ять – процес, який можна розвивати з самого дитинства. Це відбувається в процесі елементарного спілкування з дитиною. В більш старшому віці дитина, за допомогою дорослого, переходить до складніших етапів, таких як запам’ятовування та відтворення інформації.

Так поступово і формується слухо-мовленнєва пам’ять, коли дитина може досить швидко і точно запам'ятати зміст тексту, що читається, розповіді, міркування і тому подібне. Діти дошкільного віку здатні вивчати назви різних предметів, запам’ятовувати почуті від дорослих цікаві історії, знати улюблені мелодії та пісні, вільно розповідати свою улюблену казку.

Вченими було доведено, що розвиток мовлення впливає на розвиток формування слухо-мовленнєвої пам’яті, тому, в дітей з порушенням мовлення, можна спостерігати порушення у розвитку, що проявляється у труднощах при запам’ятовуванні, збереженні та відтворенні інформації: нерівномірністі відтворення з тенденцією до зменшення кількості слів, найбільш частотних помилок зісковзування на побічні асоціації, зниження обсягу і міцності, а також сповільненість запам'ятовування з тенденцією до зниження кількості помилок у процесі заучування, рідше зустрічається наявність сторонніх слів.